Андрій Букін
11 записи

Чи врятують область від краху?

0

Мій друг постійно говорить: “Людьми треба керувати!”. Хотілося, щоб цю тезу почули в Зе команді та все ж почали керувати людьми й територіями. Ситуація у Сумській області дуже близька до критичної. Після президентських виборів область фактично лишилася без керівництва. Виконуюча обов’язки голови та один(!) заступник. Це критично мало для впровадження державної політики на регіональному рівні. Ситуація погіршується тим, що йде процес реформування: адміністративно-територіальна реформа, медична, освітня. 

Чи врятують область від краху!

Ці процеси не можна відпустити для само вирішення, тому, що тут треба задіювати політичні рішення. З оптимізації штатів у медичних закладах, об’єднання населених пунктів у ОТГ і т.д.

Але подібні рішення не приймаються вже рік, адже ніхто не хоче брати на себе зобов’язання та нести політичні (електоральні) втрати.

От для прикладу, ситуація з заборгованістю по заробітній платні працівникам медичних закладів у минулому році. Працівники в районних лікарнях не отримували заробітню платню шість місяців, а деякі й вісім місяців. Але ситуація вирішилася тим, що прийшла з Києва субвенція та покрила всі заборгованості. Натомість, у системному плані ситуація не вирішена. У цьому році, якщо не будуть зроблені процеси оптимізації і районні лікарні не увійдуть у систему фінансування вторинки, вони не зможуть утримувати персонал і заборгованість по заробітнім платам буде множитися ше й на заборгованість по комунальнім витратам. У результаті, в більшості районах ніхто не чешеться, оскільки всі думають, що чергова субвенція все знову покриє у кінці року.

Це патова ситуація через те, що політичні рішення мають приймати політики на містах, переважна більшість з яких буде балотуватися на місцевих виборах восени цього року. Тому, звісно, вони не будуть робити різких рухів, а навпаки будуть розповідати, що в усьому винна Уляна чи офіційний Київ.

Те саме можна спостерігати і з адміністративно-територіальною реформою. Днями відбулося засідання щодо концепції “Великі Суми” – звісно воно було провалене. На нього навіть міський голова міста Суми не з’явився. І це політично зрозуміло, він боїться втратити свій електорат, який буде розмитий приєднанням навколишніх сіл. Натомість, якщо говорити стратегічно, то місто Суми втрачає, ставлячи політичні амбіції місцевих політиків вище за стратегічний розвиток міста.

Все б нічого, і це можна було скорегувати, якби в області була сильна адміністрація, що займалася б прийняттям політичних рішень та провадженням у життя необхідних реформ, не озираючись на політичну відповідальність чи електоральну симпатію виборців.
Область, як окремо взятий регіон, летить в тартарари. Складається враження, що офіційний Київ навмисно доводить до абсурду ситуацію в Сумському регіоні, щоб згодом його можна було або розділити між областями, або навіть передати під управління якоюсь іншою державою. Бо ше рік такого керування і люди будуть самі проситися до північного сусіда, не дивлячись на війну на Сході.

Чому саме так відбувається, чи це демонтаж державної влади, чи неспроможність, чи відверта зрада – покажуть лише час. Натомість нас чекає важкий поточний рік з кольоровими білбордами, дурнуватими та необґрунтованими обіцянками, затримкою усіх бюджетних коштів та повною невизначеністю. Бо людьми треба керувати.

Коментувати
07 квітня 2020
06 квітня 2020
03 квітня 2020
02 квітня 2020