Андрій Букін
5 записи

Декілька слів про стан медичної реформи на Сумщині

0

Усе, що ви прочитаєте, буде стосуватися виключно первинної ланки медицини: мова йтиме про дільничних лікарів, терапевтів та сімейних лікарів.

Від сьогодні починають працювати нові принципи фінансування медичної галузі на первинному рівні. Гроші йдуть за пацієнтом за червоними або зеленими списками. Відтак, сімейні лікарі, які уклали угоди з населенням будуть отримувати прозору заробітну плату, без прив’язки до бюджетних сіток та субвенцій.
Але все це не про нашу область. Чому так?

Для того щоб реформа стартувала, медичні установи мали пройти процедуру реорганізації, або перетворення в нові Центри первинної медико-санітарної допомоги. Це рішення мали прийняти на місцевому рівні, тобто міські, районні та ОТГ ради. Саме тому, відповідальність за готовність тієї чи іншої громади увійти у реформу лежить на місцевій владі. Наразі з 54 медичних закладів подібні рішення прийняли лише 34, половина з яких не вказали дату перетворення. Тобто де-юре вони виконали вимогу, а де-факто все лишається як є. І те, що Сумська область на останньому місці за темпами підписання декларацій – третина проблеми. Найбільша ж її частина – це політична неготовність місцевих керівників впроваджувати медичну реформу. Чому так відбувається, знають тільки очільники на місцях. Аналіз політичної ситуації свідчить про те, що для половини області медична реформа не відбудеться. Ромни, Лебедин, Конотоп, Шостка та низка районів просто не зможуть переформатувати свої медичні заклади так, щоб увійти у друге вікно можливостей, яке буде відкрито восени цього року.

Уже сьогодні можна констатувати той факт, що недолуге управління на місцях і слабкий контроль обласної адміністрації призвели до величезних фінансових втрат у нашому регіоні. Тільки для Сум приблизні збитки склали 35 мільйонів гривень, саме стільки місто могло отримати в цьому році на розвиток медичної галузі. Для області ця цифра значно більша і сягає приблизно 100 мільйонів. На жаль, ці кошти втрачено назавжди. Що ж до майбутнього тих адміністративних одиниць, які не мають стратегії реформування медичної галузі, то з наступного року відповідні субвенції діяти не будуть, і всі видатки нереформованої первинки, ляжуть на плечі місцевих бюджетів.

Позиція керівництва області незрозуміла, адже публічно вона була озвучена приблизно так: “Уся відповідальність за хід медичної реформи лежить на місцевому керівництві. Ми збираємо лише статистику”.

Така позиція може бути не в адміністрації, а в управлінні статистики. Якщо тим, хто в «кривій хаті» все одно, що відбувається з медичною галуззю в області – вони мають піти у відставку разом з усіма заступниками і профільним начальником управління. Найважливішим пріоритетом у роботі має бути реформа, а не передвиборчі перегони. На жаль, ми спостерігаємо кардинально інші цінності. Незважаючи на те, що область відвідала виконуюча обов’язки міністра доктор Уляна Супрун, стан в галузі залишається на тому ж рівні.

Я розумію, що із наближенням до виборів адміністрації перетворюватимуться в штаби кандидатів. І для того аби вирішити стратегічні питання вони мають бути тотожними концепції передвиборчої програми. Але ж хоч на хвилину задумайтесь про те, що ви робите, а точніше чого не робите.

Чому саботаж реформи на рівні області спокійно сприймається міністерством та адміністрацією Президента? Зовсім скоро, у наступному році, ми отримаємо протести по всій області, під час яких вкотре почуємо про недолугу політику МОЗ, про те, що «Уляна-смерть» і подібні речі. Натомість, проблема криється в “кривих хатах” по всій області, і керівниках, яких ми обрали на крайніх виборах.

Невже політичні амбіції стоять вище за здоровий глузд та життя людей?

Коментувати