Яна Дирявська
9 записи

Дитячий паліатив: те, що мало б стосуватися кожного

0

Жодного дитячого хоспісу у Сумській області.

Жодного хоспісу в обласному центрі взагалі.

І жодного дитячого паліативного ліжка.

Це факт.

«У нас, якщо і є дві паліативних дитини, то це не є потребою у створенні паліативного відділення», – ці слова, на жаль, також факт. І вони належать лікарю дитячого гематологічного відділення у Сумах.

26 вересня. У Сумах вперше презентують театральний арт-проект «Оскар і Рожева Пані». Про біль дитини і життя. Про допомогу, розуміння, правильний підхід. Або про їх відсутність…

На прес-конференції – представники влади і громадськості, актори, організатори вистави. Але зацікавлені у ній, очевидно, не всі:

«А я не знала, що буде вистава. Телебачення ж не буде, не буде ж, я думаю?» – питає чиновниця.

Але телебачення є. І журналісти різних ЗМІ є. І мами, яким довелося особисто зіштовхнутися із проблемою доступу до паліативної допомоги, є. І небайдужі до цієї теми.

– Ми йшли на війну із системою. Цей проект потрібен для протверезіння, – ділиться головна акторка вистави Ірма Вітовська, – В Україні може бути від 17 до 70 тисяч дітей, які потребують паліативної допомоги. Але навіть одна дитина – це вже велика цифра.

Проблема не виглядає настільки однозначною для всіх присутніх тут.

– У Сумах є будинок дитини. Зараз там 80 хворих. І 20 з них – потребують такої допомоги. А решта дітей, які потребують паліативної допомоги, лікуються в наших педіатричних відділеннях, – розповідає заступниця начальника управління охорони здоров’я Сумської області Надія Лисенко.

Перед виставою оголошений благодійний збір коштів на потреби гематологічного відділення Сумської обласної дитячої лікарні.

– Збираєте саме на гематологічне відділення? – звертається до волонтерів жінка, яка прийшла на виставу. – Знаємо це відділення. Самі пройшли цей шлях.

Вистава змушує декого плакати. Місцями – щиро сміятись. Чому батьки не можуть розказати своїй дитині про смерть? Як до цього ставляться самі діти? Які підходи мають використовуватися у роботі з дітьми, які мають несприятливий для життя діагноз?

– Ця вистава – не так благодійна, як просвітницька, – розповідає Ірма. – Паліативна допомога – тепер це словосполучення знають всі, тож починають розуміти, чим відрізняється дитяча паліативна допомога від дорослої. Це, скоріше, площина психологічної та, скажімо, філософської допомоги.

Після вистави благодійний збір коштів був продовжений.

– Дякую, – каже волонтер за пожертвування жінки. Вона підіймає на нього заплакані очі і відповідає:

– Вам спасибі, що підіймаєте такі теми.

*Представники гематологічного відділення дитячої лікарні на прес-конференцію не з’явилися.

Всього на потреби цього відділення було зібрано 5448 грн. Цієї суми вистачить, щоб закупити два дихальні апарати Амбу (для дітей, вагою до 40 кг та більше 40 кг, та протиблювотні препарати).

Чи була проблема почута? Чи змінила ця вистава чиєсь стереотипне мислення? Поки що ці питання залишаються відкритими.

Коментувати

17:30
12 грудня 2017