Дзвінка Марія
3 записи

Намет в зуби – і погнали. Карпати (частина 2)

0

До Дня туризму публікуємо другу частину блогу “Намет в зуби – і погнали. Карпати”. Перша частина тут. 

Ночувати в “гостьовому будинку” було вдалим рішенням. По-перше, ми помились в гарячому душі (до того – щоденні водні процедури у льодяних потічках), поспали в ліжку (не жаліюсь на комфорт у спальнику, але щоночі прокидалась, бо замерзала). По-друге, мали можливість зранку здійснити одноденний вихід на Драгобрат і Близницю.

Поки йшли селом і піднімались полониною, просто горіли: сонце палило все. Прохолодніше стало тільки в лісі, де вдалось налаштуватись на швидкий темп, щоб встигнути спуститись з Близниці в село Кваси, а звідти – новою і сучасною електричкою приїхати в Ясіня. Тому ввімкнули двигунчики, забігли на Драгобрат…і тут я побачила його. Підйомник. Моя давня мрія. Мрії повинні здійснюватись 🙂

На Близницю піднялись на одному диханні. Там, до речі, зустріли собачку, з якою ділились своїм обідом – ще одне яскраве враження в скарбничку.

У Кваси, звісно, встигли. Більше того, зайшли в ресторацію “Гагарін і Бокораш”, де Андрій випив крафтового пива “Ципа”. Додому взяли ще три пляшечки – не втримались.

У день від’їзду почалась гроза. Уявляєте?! Не перестаю дивуватись і дякувати за шикарну погоду… Наш потяг відходив близько 13:30, тож до того часу – збирали речі, пили каву в місцевій кав’ярні і просто відпочивали.

Їжа

Ми не прихильники спартанських умов, тому дбаємо про власний комфорт заздалегідь. Я прописала меню, враховуючи особисті смакові вподобання та можливість взяти з собою певний набір продуктів. Вийшло, що їли дуже смачно: на сніданок чи вечерю варили кашу (гречка, вівсянка, манка) – як солодку (на згущеному молоці з додаванням какао), так і в якості гарніру. Одного разу смакували борщем з домашньої заправи.

Взяли з собою кетчуп, соус “Карпатський” та огірки. Обідали бутербродами з хлібу і сиру/ковбасок, сухофруктами, горішками. Неодмінно їли десерт – шоколад, галетне печиво зі згущеним молоком, халву, фініки. Навіть яблука взяли 🙂кожен прийом їжі, навіть в обід, супроводжувався гарячим чаєм.

Окремо скажу, що не фанатіємо від сублімованої їжі, адже брати її у лайтову мандрівку немає потреби. Якби складний похід, то, певно, не обійшлись би. Оскільки все ще попереду, взяли протестити “Їдло”, а саме – бананову кашу з сухофруктами. Чесно? Манка на згущенці з какао в рази смачніша.

До речі, після цього походу нарешті купили у Дядька Конуса в TopRope спеціальний посуд для приготування їжі на газовому пальнику, оскільки кип’ятити воду в менашці – це “газ на вітер”.

А тепер трохи про цивілізацію. У Квасах зайшли на крафтове пиво до “Гагаріна і Бокороша”. Там досить затишно, в меню багато різноманітних позицій, а до того ж і смачно. Радимо, спускаючись з гір, “відвести душу” 🙂 Власне, ми так і зробили: Андрій пив трав’яний ель “Ципа”, а я – американо.

Продовжуючи тему кави (я ж її почала, правда?), раджу, якщо будете в Ясіня – зайти в кав’ярню “Coffee inn” (просто в центрі, навпроти автостанції). Там дійсно хороша кава, нічим не гірша за ту, що подають у київських закладах.

Здається, непогано ж харчувались. Усе смачно, достатньо, круто. Тільки сіли в потяг “Рахів-Київ”, як на обох напав шалений апетит. Їсти хотілось весь час – і фізично, і психологічно. Певно, організм компенсовував енергетичні затрати і вдновлював свій баланс…

Або готувався до наступної мандрівки.

Коментувати

17:30
12 грудня 2017