7 фактів із життя Сергія Параджанова

0

“Я вірменин, який народився у Тбілісі й сидів у російській в’язниці за український націоналізм”, – так говорив про себе Сергій Параджанов. 9 січня йому мало б виповнитися 95 років. “Трибуна” вирішила нагадати цікаві історії та події з його життя.

Сергій Параджанов: 7 фактів із життя легендарного режисера

Сергій Параджанов став творцем візитівки українського поетичного кіно – фільму “Тіні забутих предків”. Картина отримала 39 міжнародних нагород та 24 гран-прі на кінофестивалях. Нею захоплювався весь світ та згодом картина стала класикою світового кіно того періоду. Вже у 2010 році відомий сербський режисер Емір Кустуріца назвав “Тіні забутих предків” найкращою картиною у світі.

Стрічка отримала 28 міжнародних нагород. 24 Гран-прі міжнародних фестивалів, а за кількістю призів увійшла до Книги рекордів Гіннесса. Для зйомок фільму режисер виррішив пофарбувати скелясті гори в Карпатах в синій колір. На його думку, такий пейзаж був дуже ефектним. Закінчивши роботу, знімальна група поїхала, а скелі ще довго залишалися синіми.

Вільний та відомий у всьому світі режисер сильно мозолив очі радянській владі. Коли Параджанова запроторили у в’язницю (йому інкримінували український націоналізм та гомосексуалім), то на його захист виступила міжнародна спільнота та розпочала масштабну кампанію із його звільнення. І таки свого домоглась.

7 фактів із життя Сергія Параджанова

Під час ув’язнення, щоб не зійти з розуму, Параджанов безперервно малював, робив колажі зі сміття і срібні “талери” з видавленими ручкою профілями – з кришечок від кефірних пляшок. Через роки, один з цих “талерів”, відлитий в сріблі, став призом кінопремії “Амаркорд”, заснованої Фелліні і Гуерро, а інший – вірменської кінопремії “Золотий абрикос”.

Ів Сен-Лоран високо цінував фільми Параджанова, надсилав йому листи підтримки, коли той сидів у таборі, і навіть запрошення в Париж, їх єдина зустріч з Параджановим відбулася в номері Лорана в “Націоналі” і була дуже короткою. Достовірно відомо, що Параджанов подарував дизайнеру саморобний альбом з присвяченими йому колажами, який зараз зберігається в його паризькій музеї-квартирі.

Першою дружиною Параджанова була татарська дівчина Ніяр Сераева, що працювала продавцем у взуттєвому відділі ЦУМу, – він одружився на ній ще студентом, під час навчання у ВДІКу. Але історія закінчилася трагедією: Ніяр вбили рідні брати за шлюб з іновірцем. Параджанов цю історію ледве пережив і намагався не згадувати про неї. Другий шлюб був у Параджанова зі Світланою Щербатюк, дочкою дипломата. Їй було 17, йому – 31. Вони одружилися в 1955 році, в 1962 – шлюб розпався. Але через роки Параджанов пропонував їй знову одружитися.

7 фактів із життя Сергія Параджанова

У Параджанова залишилося понад двадцять невідзнятих сценаріїв. Після “Тіней забутих предків” він хотів знімати “Київські фрески” про Другу світову, але фільм закрили відразу після акторських проб. Від останнього фільму Параджанова – “Сповіді” – залишилася одна сцена.

Друзі Параджанова часто згадують, що сотні ідей режисер забрав із собою у могилу. Багато сценаріїв він підготував у в’язниці, але вони раптово “зникли” і так і не побачили світ.

Сам Параджанов усе життя казав: “Україна – це моя батьківщина, це моя друга батьківщина. Там я створив свій перший шедевр “Тіні забутих предків”, там я став генієм, там у мене народився син. Україна мені подарувала все, і Україна мене погубила”.

Коментувати

17 червня 2019
14 червня 2019
13 червня 2019