Автобус допомоги: як у Сумах працює мобільна амбулаторія

0

Чотири рази на тиждень у Сумах на рейс виїжджає мобільна амбулаторія громадської організації “Клуб “Шанс”. У ній люди, які вживають наркотики, можуть анонімно та безкоштовно перевіритися на ВІЛ та гепатит, пройти скринінг на туберкульоз, отримати одноразові шприци, лубриканти, спиртові серветки та презервативи.

Ми виїхали в один із рейсів амбулаторії, аби зрозуміти, як і навіщо допомагають та соціалізують наркозалежних в обласному центрі.

Автобус допомоги: як у Сумах працює мобільна амбулаторія

Я ставлюся до них, як до дітей або друзів. У будь-якому випадку, точно як до звичайних людей, нічим не гірших, від інших. Наркозалежність – це хвороба, отже людям, які з нею зіштовхнулися потрібно допомагати, – говорить Катя Душко, соціальна працівниця громадської організації “Клуб “Шанс”.

Автобус допомоги: як у Сумах працює мобільна амбулаторія

Катя Душко працює в мобільній амбулаторії громадської організації “Клуб “Шанс” чотири місяці. Проте, про соціальну роботу та допомогу людям, які вживають наркотики, вона знає вже більше десяти років.

Автобус допомоги: як у Сумах працює мобільна амбулаторія

Мій чоловік давно працює в соціальній сфері, а я завжди поруч з ним. Про важливість програм зменшення шкоди, профілактику та роботу з наркозалежними я дізнавалася саме від нього. Увесь цей час я була активісткою “Клубу “Шанс”. Виходила на акції організації, відвідувала лекції та тренінги про різні захворювання, протидію ВІЛ-інфекції, гепатитам тощо. Так би мовити, увесь час була в цій темі.

Вулична практика роздавання шприців та засобів контрацепції має назву «аутріч» (outreach — «зовнішній контакт»). Соціальні працівники та волонтери виходять на вулиці, місця збору чи проживання споживачів ін’єкційних наркотиків і працюють з ними, консультують та обмінюють (роздають) чисті шприци, голки, спиртові серветки.

У мене немає страху. Я не “впала з неба” в цю сферу. Мені навпаки дуже цікаво працювати з людьми, які вживають наркотики. Я постійно думаю, як їм можна допомогти за межами амбулаторії – не лише роздатковими матеріалами, а й супроводом чи підтримкою. Хочеться зробити добро. Не просто машинально видати шприц і запропонувати прийти завтра.

Автобус допомоги

Мобільна амбулаторія — це автобус, поділений надвоє. В одному відділенні — столик, чотири сидіння та різні шафи, в них — роздаткові матеріали медичного призначення та тематичні журнали, брошури.

Автобус допомоги: як у Сумах працює мобільна амбулаторія

Автобус допомоги: як у Сумах працює мобільна амбулаторія

Для клієнтів у співробітників організації є шприци різних розмірів: “двушки”, “п’ятірки”, “десятки” і “двадцятки”. У кожного – свій попит. Загалом на руки дають близько 20 різних.

Також усі запитують літературу – різні тематичні журнали та буклети для наркозалежних. Особливо люблять інформаційні роздатки в селах і районних центрах, в які амбулаторія приїжджає раз на тиждень. Чому? Бо в журналах їх світ, і звідти вони можуть отримати ту інформацію, яку ніколи не запитають у друга, лікаря чи рідних.

Катя перекладає роздаткові матеріали та літературу. Там пишуть про історії одужання, реабілітацію після вживання наркотиків, про ризики інфекцій ВІЛ та гепатитів, дають поради, друкують щасливі історії кохання людей з ВІЛ-статусом. Також в амбулаторії є брошурки про ВІЛ, шляхи його розповсюдження та основні міфи.

Автобус допомоги: як у Сумах працює мобільна амбулаторія

Автобус допомоги: як у Сумах працює мобільна амбулаторія

Для клієнтів амбулаторії ми проводимо асистоване тестування на ВІЛ швидкими тестами. Я надаю їм дотестову та післятестову консультацію. Пояснюю, як працює тест на ВІЛ: одна смужка на тесті – він в робочому стані та вірусних антитіл не виявлено. Дві смужки –  можуть бути виявлені антитіла, але це не говорить одразу про ВІЛ. Я пояснюю клієнтам, що не варто закриватися в собі, а потрібно пройти додаткове обстеження.

Найбільший попит, за словами Каті, на тести, які виявляють антитіла до вірусу гепатиту С в організмі. Їх охоче проходять багато клієнтів мобільної амбулаторії.

ФОТО ІЛЮСТРАТИВНЕ. ГО “КЛУБ “ШАНС”

ФОТО ІЛЮСТРАТИВНЕ. ГО “КЛУБ “ШАНС”

Загалом, у амбулаторії є чіткий маршрут, якому вона слідує. Це – різні локації в Сумах, де зупиняється автобус. За день машина відвідує три-чотири пункти.

Місця видачі шприців завжди підібрані таким чином, щоб бути зручними для клієнтів. Якщо їм потрібно буде їхати в інший кінець міста – вони ніколи туди не поїдуть за роздатковим матеріалом, їм буде легше використати один шприц на всіх. Це треба прийняти. А якщо ти стоїш “у них під носом”, то звичайно ж вони зайдуть. Все має бути максимально доступним і простим.

Автобус допомоги: як у Сумах працює мобільна амбулаторія

Автобус допомоги: як у Сумах працює мобільна амбулаторія

Доки ми з Катею говоримо, амбулаторія зупиняється в новому пункті. До автобусу підходять клієнти. Один із них – Юрій.

Скільки років амбулаторія їздить по Сумах, стільки я до неї і приходжу. Чисті шприци потрібні завжди. Використаним “баяном” (ред. прим. – шприц) я вже не хочу колотися. А взагалі, тут нас сприймають, як рівних. Соціальні працівники і допоможуть, і життю навчать (сміється), і порадять. Інколи, як друзі, інколи, майже як лікарі.

Автобус допомоги: як у Сумах працює мобільна амбулаторія

Катя каже, проблеми, про які говорять наркозалежні в амбулаторії, майже завжди стосуються їх здоров’я, рідше – сім’ї та друзів. Проте, є ще одна важлива тема – доступ до Налоксону.

Налоксон – це універсальний засіб від передозування. За допомогою нього реанімувати людину, яка перевищила дозу, стає легше.

Представники громадської організації “Клуб “Шанс” минулого року закупили Налоксон уперше за кошти МБФ «Альянс громадського здоров’я».

Проте, проблема в тому, що купити його в аптеці без рецепту – неможливо. Не дивлячись на те, що є Наказ МОЗу від 15.01.2018, в якому вказується, що лікарський засіб «Налоксон» (як антагоніст опіатних рецепторів) відпускається без рецепта з аптек та аптечних пунктів у кількості 2 мг на один відпуск. Виходить, якщо людині стане погано просто на вулиці – купити та ввести препарат йому не зможуть. Доведеться чекати швидку.

У районах були випадки, коли Налоксоном врятували життя людей, які мали передозування. Тепер хлопці часто запитують його у нас. Хотілося б допомогти їм у цьому плані, щоб препарат завжди був з ними.

Загалом, у мобільної амбулаторії зовсім різна аудиторія. До автобусу приходять і молоді хлопці й дівчата, і люди поважного віку.

Буває прийде клієнт, по якому зовсім не скажеш, вживає він наркотики, чи ні. Все залежить від характеру, ставлення до себе. Я б хотіла розібратися в тому, як люди починають вживати  – хтось може зупинитися, а хтось підсідає на все життя. Від чого це залежить?

За словами Каті, проблема ВІЛ і гепатитів залишається дуже серйозною проблемою для України. Проте, вона вже давно вийшла за межі соціально-незахищених груп. Це стосується всього світу, а не лише споживачів наркотиків. Тому важливо, щоб клієнти прийшли в амбулаторію, пройшли тестування на ВІЛ, гепатити чи скринінг на туберкульоз, щоб вони знали про можливість стати на замісну терапію, розпочати лікування та пройти шлях соціалізації.

***

Діяльність мобільної амбулаторії “Клуб “Шанс” стала можливою завдяки фінансуванню від МБФ «Альянс громадського здоров’я», який підтримує роботу мобільної амбулаторії та забезпечує поставки роздаткових, профілактичних та інформаційних матеріалів, та ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» в рамках реалізації напрямку профілактики розповсюдження ВІЛ серед ключових груп населення як пілотування моделі фінансування комплексних послуг в сфері протидії ТБ та ВІЛ на етапі переходу від донорського до бюджетного.

Коментувати

14 червня 2019
13 червня 2019
12 червня 2019