Чому феєрверки – це невесело: пояснює Уляна Супрун

0

Когось кольорові салюти в небі та гучні вибухи навколо повертають у безтурботне дитинство та атмосферу свята. А когось — на війну, в жах і пекло. Читайте новий текст Уляни Супрун про феєрверки та їх негативний вплив.

Чому феєрверки – це невесело: пояснює Уляна Супрун

Йдеться не лише про ветеранів. Так само це стосується жителів територій, які охопила війна, людей, котрі пережили теракт або аварію. Це стосується тварин, які щоразу страждають від вибухового “свята”.

На жаль, законом ситуація з піротехнічними засобами в Україні регулюється ще дуже сумнівно. В МВС пояснили, що поліція не реагує на запуск феєрверків, оскільки відповідні зміни до Кримінального, Кримінально-процесуального та Кодексу про адмінпорушення щодо відповідальності за це не вносилися. Відповідно до Адміністративного кодексу, поліція лише слідкує за тим, щоб піротехнічні засоби продавалися із сертифікатами якості.

Будьмо відповідальними та дбаймо про інших. Не купуйте феєрверки для самостійного запуску, робіть зауваження, якщо це можливо, повідомляйте поліцію про сумнівні місця продажу. Підібрали ще кілька аргументів, які допоможуть переконатися або переконати людей навколо в тому, що час шукати альтернативні способи святкування.

Люди з ПТСР

Окрім того, що феєрверки небезпечні, вони також далеко не всім забезпечують святковий настрій. А в людей, що мають посттравматичний стресовий розлад, можуть викликати болісні спогади.

Детальніше про ПТСР ми писали раніше  http://bit.ly/2tqI0r7 Якщо коротко, ПТСР — це хронічне порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події. Близько 8% чоловіків та 20% жінок, що пережили травматичні події, мають ПТСР. ПТСР розвивається в людей, що пережили неординарну, загрозливу для життя чи гідності ситуацію (ветерани війни, цивільні, що перебувають в зоні бойових дій, жертви терактів). Один зі способів, який може зробити для цих людей суспільство — створити безпечне середовище, яке не нагадуватиме травматичні спогади. Саме тому не можна запускати феєрверки в країні, де триває війна. Серед нас дорослі і діти, які надто добре пригадують гранатомети й “Тополя”.

Небезпека для тварин та довкілля

31 грудня сотні тварин по всьому світу загубилися, були травмовані або загинули через запуск феєрверків. Мабуть, більшість з вас бачили, як домашні тварини лякаються вибухів. Диких тварин та мешканців заповідників це стосується також, адже шум від всалютів розноситься далеко за межі міста.

У матеріалі Куншт детально описано, як на вибухи реагують птахи: навіть після короткочасної «стрілянини» опівночі птахи протягом 45–60 хвилин не можуть заспокоїтися і знову заснути. Дослідження за допомогою погодного радара в Нідерландах показали, що одразу після півночі в новорічну ніч починаються інтенсивні переміщення зграй птахів поблизу населених пунктів – над полями, луками, озерами, річками. Причина та сама: тонни піротехніки, які злітають у повітря.

З останніх дуже сумних прикладів — у Празі запуск салютів біля річки Влтава закінчився тим, що з неба почали падати поранені лебеді.

У зоопарку німецького міста Крефельд вночі 1 січня сталася масштабна пожежа, внаслідок якої загинули близько 30 мавп. Загоряння сталося через небесні ліхтарики.

Варто згадати й купу сміття, що лишається після вибухових салютів, бенгальських вогнів та петард.

На рівні міст різних країнах з року в рік стає більше обмежень щодо придбання чи запуску піротехнічних засобів. Наприклад, в Німеччині, країні, де використовувати феєрверк люблять так само сильно (до речі, походження слова йде з німецької мови), все більше міст вводять обмеження. З причин — шкода для здоров’я людей, тварин та екології. У приклад ставлять Париж, де в новорічну ніч не можна самотужки запускати феєрверк, натомість містянам пропонують спостерігати лазерне шоу.

Шлях до усвідомлення більш суворих обмежень у використанні феєрверків ще треба пройти цілому світу. Але починається він від кожного з нас.

Коментувати
17 січня 2020
16 січня 2020
15 січня 2020