Гарячка Західного Нілу: що треба знати сумчанам

0

У Києві виявлено випадок підозри на захворювання гарячкою Західного Нілу, яке ще називають “лихоманкою Західного Нілу”. Симптоми захворювання у чоловіка з’явилися після повернення з відпочинку на Кіпрі. У ЦГЗ нагадали, що це за недуга і як від неї вберегтися. 

Гарячка Західного Нілу: що треба знати сумчанам

За 7 місяців 2018 року в Україні зареєстровано 3 випадки захворювань на геморагічну гарячку Західного Нілу (ГЗН), за аналогічний період 2017 року – 1 випадок. Всі випадки зареєстровані в Полтавській області, внаслідок укусів комарів, інфікованих збудником. Смертельних випадків не зафіксовано.

Що таке гарячка Західного Нілу і як вона передається

Геморагічна гарячка Західного Нілу – це небезпечна вірусна хвороба, що передається через укуси комарів. У тяжких випадках супроводжується гарячкою, запаленням мозкових оболонок і речовини головного мозку, лімфаденопатією, ураженням слизових оболонок, екзантемою. Має літньо-осінню сезонність, частіше нею хворіють сільські жителі, а також любителі полювання, звідки ще одна назва – “качина лихоманка”.

Нині хвороба розповсюджена в багатьох країнах Африки, Азії, Середземномор’я. Окремі спалахи реєструються в країнах Центральної Азії (Казахстан, Туркменія, Таджикистан), Закавказзя (Азербайджан, Вірменія), США, Канаді, Мексиці, країнах Центральної Америки і Карибського басейну, Австралії, зафіксовані випадки в Росії та Україні.

Інфікована людина не заразна. Наразі немає документально зареєстрованих випадків передачі цього вірусу від людини до людини при безпечних контактах і випадків зараження працівників охорони здоров’я за умови дотримання стандартних заходів інфекційного контролю, – пояснюють фахівці ЦГЗ.

Головним джерелом та резервуаром гарячки Західного Нілу в природі є 17 видів переважно перелітних птахів, які у крові мають високі концентрації вірусу, а він циркулює в них до 2 тижнів. Резервуаром також можуть бути деякі дрібні ссавці, гризуни, кажани, але в них концентрація вірусу значно менша і зберігається він в них нетривало.

Переносники захворювання — численні види комарів, які інфікуються під час харчування кров’ю інфікованих птахів. Під час укусів комарів вірус може потрапляти в організм людей і тварин, де він здатний розмножуватися і призводити до хвороби. Вкрай рідко можливе контактне зараження кров’ю тварин.

Дуже незначна частка випадків інфікування людей відбувається при трансплантації органів, переливанні препаратів крові, грудному вигодовуванні, від матері до дитини.

Симптоми гарячки Західного Нілу

У більшості людей інфекція протікає безсимптомно, проте у 20% хворих розвивається грипоподібні захворювання, що характеризується різким підвищенням температури, головним болем, болем у горлі, м’язах, суглобах і спині, слабкістю, нудотою і діареєю.

Можуть бути також висипання на тілі, збільшення печінки та селезінки, ураження нервової системи — менінгіт, енцефаліт, ознаки ураження головного мозку (розлади свідомості, парези, паралічі).

Профілактика гарячки Західного Нілу

Щоб уберегтися від гарячки Західного Нілу, в ендемічних регіонах проводять комплексні заходи, направлені на зниження чисельності комарів (осушення боліт тощо).

Для індивідуальної профілактики застосовують захисний одяг, сітки на вікнах, репеленти. Специфічного лікування хвороби не існує. Вакцина для запобігання захворюванню людей не розроблена.

Коментувати

19 листопада 2018