“Халявні” тренінги: позитивна тенденція чи погана звичка

0

Цими вихідними у Сумах вперше мав відбутися ІТ-сніданок. На нього запросили спікерів з різних міст України та планували залучити близько 100 айтішників Сум. Проте, білети на ІТ-сніданок не розкупили, а організаторам довелося скасувати захід. Ми вирішили розібратися, чи повинні такі заходи бути платними, і чи готові взагалі сумчани платити за неформальну освіту.

“Халявні” тренінги: позитивна тенденція чи погана звичка

На своїй сторінці у Фейсбуці організатор ІТ-сніданку Rodion Salnik написав:

Напевно, ми були занадто сміливими, вирішивши провести один з перших платних ІТ заходів в Сумах та ще й в нестандартному форматі. Було продано близько 30 квитків, що не дає можливості зробити його реальним. Знаєте чому платний? Тому що, а чому він має бути безкоштовним? А ще й для того, щоб рішення прийти на захід було хоча б трохи свідомим, а не просто від “робити нічого”.

У опитуванні на офіційній сторінці події більшість сумчан написали, що планували купити квиток, але пізніше. Ще десять вказали, що квиток на ІТ-сніданок купили. Були й ті, хто не зрозумів формат і результат заходу або не мав часу вирішити.

“Халявні” тренінги: позитивна тенденція чи погана звичка

Ми поговорили з організаторами комерційних та некомерційних проектів у Сумах, аби зрозуміти, що цікавить сумську аудиторію та яка її мотивація.

З одного боку, люди готові платити за навчання, незалежно від того, будуть це довготривалі курси, чи ні. Важлива подача та тема занять. У нас є безкоштовні та оплачувані заходи, проте довготривалих курсів, за які не треба платити немає. Наприклад, користуються популярністю курси макіяжу, ораторського мистецтва (як для дітей, так і для дорослих). Також, популярні заходи, які пов’язані з їжею – вечори сиру чи вина. На деяких заходах вже сформовані цілі “кістяки” відвідувачів. Аудиторію цікавлять різні дискусійні клуби, медичні лекції. Проте, Суми розбещені “халявою”. Перше питання, яке ставлять: “А знижка буде?”. Інколи ми робимо безкоштовний вхід, але ставимо ящик “DONATE”. На ньому не можливо заробити – більше ніж за рік ми зібрали лише 2500 тисячі гривень, – говорить Олександр Слюнін, представник освітнього простору “POINT #eduspace“.

За словами Олександра Слюніна, найбільш вмотивованою аудиторією є жінки від 25 років. Саме вони складають 80-90% відвідувачів їх івентів і готові платити за неформальну освіту.

У свою чергу, багато безкоштовних заходів для сумчан проводять у “Розумному Хабі“. Проте, на 100% безоплатних івентів будь-якого напрямку не буває. Подію може оплачувати міжнародна ораганізація, а не сама аудиторія.

Навіть якщо візуально тренінг виглядає безкоштовним, то насправді це не так. Є організації, які готові профінансувати небажання аудиторії власноруч оплачувати вхід на якийсь захід. Не буває безкоштовних лекцій, навіть якщо клієнт за них не платить. Є різні донори, які готові вкладати кошти у презентації, виставки тощо. Це може бути людина-донор, або організація. Ми найчастіше співпрацюємо з міжнародними донорами, представництвами інших держав в Україні, які усвідомлюють, що аудиторія не готова заплатити навіть двадцять гривень за лекцію про медичну реформу чи прозорість бюджету. Інколи ми робимо “красиву” оплату заходу: вхід на виставку безкоштовний, проте, купуючи листівку, ви оплачуєте поліграфію.

Якщо ми зараз в “Хабі” поставимо оплату в двадцять гривень на кожен третій івент, то наша аудиторія зменшиться на 30%. Особливо, якщо ці 20 гривень потрібно буде завчасно заплатити, купивши квиток, – говорить Дмитро Тіщенко, керівник ГО “Місто Розумних”.

За словами Дмитра, не масово, але люди готові платити за тренінги з тайм-менеджменту, лекції “Як почати заробляти більше” тощо. Популярність заходів, загалом, залежить від “інформаційного шуму” та того, наскільки тема “на слуху”.

Найчастіше до нас приходяться студенти. Наприклад, на “Школу мерів” прийшло багато старшокласників. Найменше представлена аудиторія віком від 45 років. Я погоджуюся з твердженням, що аудиторія, яка відвідує безкоштовні та платні заходи, відрізняється. Але, чому б людям не користуватися безкоштовними можливостями, якщо вони є?, – говорить Дмитро Тіщенко.

Також ми запитали в сумчан, чи готові вони платити за неформальну освіту та якою має бути тематика цих заходів.

Іван, 23 роки: Я готовий платити за тренінги від експертів з інших міст чи країн. Проте, тематика заходу має відповідати суто моїй професії та розвивати мене як спеціаліста. Місцевим тренерам я не дуже довіряю. Знаю, що вони вчилися у тих же викладачів, що і я, мають приблизно той же досвід, просто займаються власним маркетингом (і часто досить агресивним). Я б хотів, що б в Сумах провели щось схоже на TEDх. Тоді ціна білета для мене була б не важливою.

Саша, 17 років: Звичайно я надаю перевагу безкоштовним тренінгам. Проте, я готовий платити, якщо впевнений у якості освіти та професійності тренера. Серед важливих для мене тем: медіаграмотність і просування сторінок в соціальних мережах. Якщо ж я матиму можливість піти на безкоштовний тренінг з будь-якої теми, то обов’язково її використаю.

Світлана, 43 роки: Я готова вчитися і оплачувати свою освіту, якщо вона дасть мені результат у майбутньому. Ціна, на яку я наразі можу погодитися – близько 100 гривень за одне заняття. Проте, це має бути економічна сфера, бухгалтерія, податки та бізнес.

Вікторія, 52 роки: Я використовую багато можливостей для постійної безкоштовної освіти. Готова платити, але, на жаль, як і багато пенсіонерів маю мало фінансових можливостей для цього. Я б розглядала можливість оплати неформальних освітніх послуг, якщо б вони відповідали моєму вже сформованому колу інтересів або якщо допомагали б набуттю нових, актуальних компетенцій.

А ви готові платити за тренінги, дискусійні клуби та тематичні вечори? Розкажіть, якою на вашу думку має бути неформальна освіта в Сумах.

Коментувати

16 жовтня 2018