Нездоланні бар’єри: як впроваджують інклюзію у дитсадках Сум

0

Закон, що передбачає інклюзивну освіту, діє з вересня минулого року, проте й нині діти з особливими освітніми потребами не всюди можуть ним скористатися. Теоретично жодна школа чи дитсадок не мають права відмовити таким дітлахам у прийомі на навчання. На практиці ж не всі освітні заклади поспішають впроваджувати інноваційну концепцію. Чому в Сумах батьки й досі змушені оббивати пороги, аби їхні чада вчилися разом з усіма – розбиралися журналісти “Трибуни”.

Інклюзивна освіта лише на папері

Ярославу невдовзі виповниться 3 роки. Його мама Наталя вже почала підшукувати дитсадок для малюка. Щоправда, справа виявилася не з легких.

Родина Дєнісових

Родина Дєнісових

Хлопчик має діагноз – гідроцефалія (спастична диплегія).

Це одна із форм ДЦП. Інтелект збережений, є певне відставання, але дитина здатна навчатися. Ярослав має проблеми із фізичним розвитком. Він повзає, але не ходить, – розповідає Наталія Дєнісова.

Батьки сподівалися, що їхній син буде відвідувати дитсадочок разом з усіма дітьми, адже інклюзивне навчання, яке взялися впроваджувати в Україні, передбачає рівний доступ до освіти.

Телефоном нам повідомили, що у дитсадочку, за яким ми закріплені, інклюзивної освіти немає, групи у них переповнені і т. д., – каже мама дитини з особливими освітніми потребами.

Підтверджують це й у міському управлінні освіти та науки.

Нині у нас немає змоги відкрить інклюзивні групи. Чому проблема із цими дітьми, тому що у нас групи дуже переповнені. Положення, яке затверджене Кабміном, передбачає, що в інклюзивних групах має бути максимум 15 осіб, з яких не більш ніж 3 дитини з особливими потребами. У нас же групи в ДНЗ переповнені, є і по 30 дітей, – констатує головний спеціаліст управління освіти та науки Сумської міськради Олена Феденко.

Віддавати дитини до спеціального дитсадка Наталія не хоче, бо вважає такі заклади чимось на кшталт “гетто”.

У спецдитсадках дійсно є дефектологи і логопеди, там проводять спеціальні заняття, але діти спілкуються лише зі “своїми”. А інклюзивна освіта – це можливість адаптуватися до нормального середовища. Я хочу, щоб син був у звичайному колективі, – наголошує Наталія Дєнісова.

З цими дітьми обов’язково повинен працювати спеціаліст, дефектолог. Якщо батьки хочуть, щоб їхня дитина дійсно розвивалася, вони можуть влаштувати її у спеціальний дитсадок. Приміром, якщо малюк має вади розвитку опорно-рухового апарату, то є заклади, на базі яких тричі на день діти ходять на масаж, відвідують басейн і займаються лікувальною фізкультурою. Якщо дитина з порушенням розумового розвитку, то краще віддати її у ДНЗ №34. Там працюють дефектологи, педагоги користуються спеціально розробленою програмою. А в звичайному садочку ніхто таких послуг надавати не буде, не передбачено це нормативними документами, – пояснює Олена Феденко.

Як альтернативу батькам пропонують стати асистентом вихователя: ходити з дитиною до дитсадка і допомагати їй розвивати свої вміння і опановувати нові навички, а ще інтегруватися у соціум.

За словами Олени Феденко, у обласному центрі розвинена мережа дистадків, у яких є спеціалізовані групи. Інклюзивна ж діє на базі дошкільного підрозділу НВК №16. Функціонує вона із січня 2018 року.

Для кого писаний закон?

Новий закон “Про освіту” набув чинності 27 вересня 2017 року. Саме цей документ гарантує доступ осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг.

Заклади освіти за потреби утворюють інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків така група або клас утворюється в обов’язковому порядку, – йдеться у тексті.

Стаття 20. ЗУ "Про освіту"

Стаття 20. ЗУ “Про освіту”

Законодавчі зміни передбачають введення до штату освітнього закладу посади асистента вчителя чи вихователя. Він і допомагатиме у навчанні дітям з особливими освітніми потребами.

Ці дітлахи мають навчатися за індивідуальною програмою розвитку з урахуванням їхніх потреб і можливостей.

Особи з порушеннями фізичного, психічного, інтелектуального розвитку і сенсорними порушеннями забезпечуються у закладах освіти допоміжними засобами для навчання.

Вказується також, що будівлі, споруди і приміщення закладів освіти повинні відповідати вимогам доступності згідно з державними будівельними нормами і стандартами.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування повинні утворити інклюзивно-ресурсні центри з метою забезпечення реалізації права на освіту та психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами.

До того ж, для кращої адаптації дітей з особливими освітніми потребами у школах та дитсадках мають створюватись команди психолого-педагогічного супроводу.

Вони розроблятимуть індивідуальні програми розвитку, за якими вчитиметься дитина, а також коригуватимуть їх за потреби. Примірне положення створення таких команд зовсім недавно розмістили на сайті МОН.

Створення команд супроводу допоможе об’єднати зусилля батьків, педагогів та фахівців інклюзивно-ресурсних центрів для соціальної адаптації дітей. У розробленому положенні ми передбачили, що члени команди мають працювати на умовах толерантності та конфіденційності, – розповіла генеральний директор директорату інклюзивної та позашкільної освіти МОН Лариса Самсонова.

До складу “шкільної” команди мають увійти керівники закладу (директор чи його заступник з навчально-виховної роботи), вчителі та їх асистенти, вчитель-реабілітолог, соціальний педагог, психолог та, за потреби, вчитель-дефектолог.

Директор, вихователь та його асистент, соціальний педагог, а також вчитель-дефектолог і реабілітолог ввійдуть до команди, яка працюватиме із дошкільнятами.

Передбачається, що членами команди обов’язково мають бути батьки чи законні представники дитини з особливими освітніми потребами.

Крім того, можна залучати інших фахівців – лікарів, асистентів дитини, представників служби у справах дітей тощо. Важливо, що примірне положення чітко визначає функції кожного учасника команди.

Разом фахівці складатимуть навчальний план, слідкуватимуть за досягненнями дитини та сприятимуть її взаємодії з іншими учнями. Завдяки постійній роботі з педагогами батьки зможуть оперативно дізнатися про стан здоров’я дитини та динаміку її розвитку.

Навчання серед однолітків та спілкування поза родиною насамперед сприятиме соціальній адаптації дітей. Вони матимуть цілісне уявлення про довколишній світ, не будуть ізольованими і отримуватимуть досвід спілкування з людьми різного віку. Крім того, діти матимуть базові знання для продовження навчання у ПТНЗ або виші. Але для того, щоб втілити усі ці проекти, нам потрібна підтримка як освітян, так і батьків, – зазначила Лариса Самсонова.

На державному рівні питанням інклюзії опікується не лише профільне міністерство, а й дружина Президента України Марина Порошенко.

Наприкінці березня цього року Перша леді України побувала з робочим візитом на Сумщині. Тоді область й долучилася до загальнонаціонального проекту “Інклюзивна освіта – рівень свідомості нації”. Навіть підписали відповідний Меморандум.

Чому ж в обласному центрі батьки дітлахів з особливими освітніми потребами продовжують боротьбу за безбар’єрний доступ до навчання? З цим питанням ми звернулися до ініціаторів змін.

У прес-службі дружини Президента України повідомили, що Фондом Порошенка напрацьовано порядок організації інклюзивного навчання, який буде розглядатися на засіданні Кабміну найближчим часом.

Згідно з цим порядком, засновник (засновники) на підставі заяви батьків (осіб, які їх замінюють) дитини з особливими освітніми потребами, висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини ІРЦ повинні відкривати інклюзивні групи.

Також відповідно до розробленого порядку для кожної дитини з ООП передбачено складання ІПР, що є підставою для надання корекційно-розвиткових послуг.

З огляду на те, що садочки нині фінансуються з місцевого бюджету, за ініціативи Марини Порошенко розроблено та зареєстровано законопроект №8514 від 21.06.2018, що передбачає надання субвенції з державного бюджету на надання корекційно-розвиткових послуг дітям у закладах дошкільної освіти, а також забезпечення їх відповідним обладнанням у цих закладах, – повідомляє прес-секретар дружини Президента України Інна Битюк.

Крім того, Фондом Порошенка напрацьовані зміни до Закону України “Про дошкільну освіту”, де буде вилучена норма щодо кількості дітей в інклюзивних групах, а також діти з особливими освітніми потребами отримають право на першочергове зарахування до закладів дошкільної освіти.

Та от чи дослухаються до цих пропозицій урядовці, а якщо так, то коли зміни почнуть працювати – питання залишається відкритим.

Проте, чекати на їх ухвалення батькам не варто, адже в діючому законі вже чітко прописано, що за зверненням у закладі ЗОБОВ’ЯЗАНІ створити інклюзивну групу.

До слова, за даними Міносвіти за підсумками 2017 року в Україні функціонувало у дитячих садках 578 інклюзивних груп (у  2016-му – було 275).

Коментувати

17 червня 2019
14 червня 2019
13 червня 2019