Обласна програма соціального замовлення: точки зору

0

Сумщина стала першим регіоном в Україні, де створили  Обласну цільову соціальну програму розв’язання пріоритетних проблем з використанням механізму соціального замовлення на 2017 рік. Її затвердили 24 лютого, мета — забезпечити область якісними соціальними послугами, розвивати громадський  сектор та його співпрацю з владою. Документ включає чотири пріоритетних напрямки: реалізацію заходів щодо зміцнення системи громадського здоров’я, соціальна адаптація воїнів АТО, надання інформаційних послуг громадянам, які опинилися у складних життєвих обставинах і створення системи позашкільної освіти та дозвілля.

Соціальні послуги та сфера їх надання сьогодні фактично монополізовані владою. У той час, коли неурядові громадські організації всього світу відіграють провідну роль у реалізації соцзамовлення, українські НГО мають обмежені можливості. Бюджет цих організацій наповнюється або за рахунок грантів, або за рахунок членських внесків і благодійної допомоги. Проте, в багатьох країнах уряд та некомерційні організації співпрацюють через механізм соціального замовлення. Загалом, його система передбачає, що соціальні послуги громаді можуть надавати не тільки державні суб’єкти, а й  громадські організації. Останніх не просто «підтримують грошима», їм повноцінно виділяють ресурси на роботу в соціальній сфері. На ресурсне забезпечення заходів програми у Сумській області у 2017 році з обласного бюджету передбачено 381 тисячу гривень. Гроші виділяють на конкурсній основі, економлячи бюджетні кошти.

У Сумській області соціальні послуги за Програмою отримують громадяни, які постраждали від торгівлі людьми, пацієнти замісної підтримувльної терапії, АТОвці та діти, які живуть у невеличких містах та селах.

Олександр Такул,  голова наглядової ради «Фонд Суми»

Є чотири розпорядники коштів, і кожен з них визначив пріоритети з чим вони, можливо, не справляються, або, які послуги хочуть закупити в громадських організацій. “Фонд Суми” подав два проекти: “Інформаційна підтримка бійців АТО”, де ми створили брошури для АТОвців, та їдемо з ними по районам, аби роз’яснювати бійцям про їх права. Другий проект ми подали на Управління соціального захисту населення по соціально-психологічній реабілітації демобілізованих бійців. Насправді, проблема в тому, що АТОвцям нікуди звертатись, особливо в районі. Якщо в обласному центрі ситуація ще більш-менш, то в селах з цим складніше. Тож ідея в тому, аби проїхатись по всіх районних центрах області, зібрати групи на місцях, які б почали цим займатися. Звичайно, проводитимуться і виїздні психологічні консультації, але основна ідея в тому, щоб залишити цю групу місцевих волонтерів і психологів для їх подальшої роботи. Це — наша мета. У нас купили ці послуги, тож ці два напрямки “Фонду Суми” отримають фінансування.

Загалом делегування повноважень від влади до громадських організацій — є дуже потужним інструментом підвищення якості надання соціальних послуг. Це, насправді, світова практика, адже навряд чи держава справиться з усім спектром соціальних питань. Це не вигідно з економічної точки зору, бо можна зменшити видатки за допомогою мобілізації громадського потенціалу, додавши його до тих грошей, які виділяються урядом. Держава ж залишає за собою контролюючу функцію, функцію замовника та суб’єкта, який визначає потрібний спектр послуг. Як це відбудеться — побачимо після завершення циклу, тобто в кінці року. Якщо через рік будуть визначені ще якісь послуги на аутсорс, то ГО знову зможуть брати участь у конкурсі, але для цього вони повинні бути потужними: мати інтелектуальний потенціал, команду, офіс.

Михайло Дубровський, директор Департаменту соціального захисту населення Сумської ОДА

Департамент соціального захисту населення виклав на сайт своє соціальне замовлення. Ми прописали, які соціальні послуги нам потрібні та скільки вони можуть коштувати. Далі  провели конкурс, комісія розглянула заявки, підписала договір, визначила, хто керівник проекту, хто його реалізатор. На проект по психологічній реабілітації АТОвців “Фонду Суми” ми виділили 96 тисяч гривень. На ці гроші вони мають реабілітувати 300 осіб. Це звичайні господарські договірні відносини. Для Департаменту ця Програма діє як інструментарій, і чим більше в нашому арсеналі інструментів, тим краще здійснюється робота по соціальному захисту населення, тим швидше ми приходимо до цілі. Не важливо форма власності організації: державна вона чи громадська. Важливо, щоб в статуті було вказано, що вони можуть виконувати цей спектр робіт. У нас обмежена кількість ресурсу та людей, мені потрібно на кожен окремий проект підбирати та вчити спеціалістів. А, по суті, навіщо мені їх вчити, якщо мені легше їх найняти. Навіщо робити ремонт в квартирі самотужки, якщо можна заплатити спеціально-навченим людям? Ця програма на рік, але, думаю, перспектива є й надалі.

Олексій Загребельний, керівник громадської організації «Клуб «Шанс»

По суті, що таке соціальне замовлення? Це механізм фінансування. Він працює у тих випадках, коли державні заклади соціальної сфери або не надають якісь із видів послуг, або надають їх в неповній мірі. Тому держава закуповує соціальне замовлення у неурядових організацій. Насправді зараз у сфері охорони здоров’я та соціальної політики послуги надаються «закладами», тож коли «заклад» здійснює і збір потреб, і планування, надає послуги, контролює їх якість і звітує, то існує багато шансів, що чогось не вистачить і десь будуть недоопрацювання. Цей механізм ми запропонували, як варіант, який а) дешевше, б) впливає на якість, адже створює конкуренцію. Він спрощує і взаємовідносини «влада-громада» і забирає менше часу для механізму фінансування – ми не пов’язані з казначейством і всіма його можливими варіантами, адже все проходить через відкриті торги. У них може взяти участь будь яка організація, а замовник уже обирає співвідношення «ціна-якість», досвід роботи і тд. «Клуб «Шанс», врахувавши гостру потребу в соціальному супроводі пацієнтів замісної підтримувальної терапії (таким супроводом не були охоплені більше 200 людей), подав свій проект. Іншого джерела фінансування пацієнтів ЗПТ, окрім місцевого бюджету і не було, тому ми обрали в якості пілотного проекту надання медико-соціальних послуг. Тобто це не штучно притягнуто «за вуха», а в цьому є дійсна потреба. Узагалі, за цією Програмою майбутнє. Та робота, яку ми провели та ті документи, які ми зібрали увійдуть в історію. Зараз тривають перемовини, щоб навчати голів ОТГ механізму соціального замовлення. Процес, який зараз відбувається у Сумах – це процес роздержавлення соціальних послуг.

Тарас Злиденний, головний лікар КЗ СОР «Обласний наркологічний диспансер»

Процес впровадження Обласної цільової соціальної програми розв’язання пріоритетних проблем з використанням механізму соціального замовлення був довгим та важким. Була ідея, законодавча база, але не було досвіду її реалізації на території України. Особливо досвіду закупівлі послуг через медичні заклади. Але на щастя була взаємодія та спільне бачення депутатського корпусу і громадських активістів. Сумський обласний наркодиспансер закупив ту послугу, яку сам не може надати. У нас в штаті немає соціального працівника, тобто у нас є така посада, але на ту заробітну плату та критерії відбору ми не те, що не можемо знайти людину, вони до нас просто не йдуть. Справа в тому, що це специфічний контингент наркозалежних, невелика зарплата та повний робочий день. Ми близько року шукали спеціаліста на цю посаду, тому були вимушені купити цю послугу в ГО «Клуб «Шанс». Ми можемо лікувати людей, але займатися соціальним супроводом – ні, це трішки інший профіль. Близько 220-250 наших пацієнтів замісної підтримувальної терапії не були охоплені цими послугами, а тепер Програма набирає оберти, тому вони отримають всі послуги. Ми закупили в «Клубі «Шанс» усі їх потужності, спрямовані на соціальний супровід пацієнтів ЗПТ. Тобто, це і консультування, групові заняття з пацієнтами, заняття з їх близькими і тд. Все, що вони виконують в цих межах ми моніторимо на якість, щоб послуги надавалися в повному обсязі, щоб всі пацієнти отримали супровід. На все це – 120 тисяч. Які будуть результати ми зможемо сказати під кінець року, коли зробимо повний аналіз. Якщо послуги були якісними – є сенс продовжити Програму.

Сергій Над’ярний, начальник управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю

Насправді, ідея програми виникла ще близько двох років тому завдяки активістам, які були немов локомотиви цього процесу. Ми спочатку писали Стратегію розвитку громадянського суспільства, і з’явилася думка створити щось реальне для розвитку громадських організацій. Ми зібрали координаційну раду для реалізації цієї стратегіїї, і на цьому етапі виникла ідея створити Програму соціального замовлення. Але питання в тому, що соцпослуг багато, тож треба було виокремити пілотні, спробувати чи вийде. Далі були певні технічні проблеми з обласною адміністрацією, адже справа нова, тож її треба пояснювати. Ми організовували конференції, круглі столи, зустрічі. Якось намагалися її впровадити, і ось програма вже функціонує. Мені здається, що вона поведе за собою ефективне використання коштів. По-перше, ми залучаємо бюджетні гроші, але не витрачаємо їх на утримання величезних лікарень, приміщень, комунальних установ. Є громадська організація, у неї є потенціал, кадри, офіс і вона може долучити свої ресурси, що збільшує ефективність. Друге, це залучення громадських організацій, які мають досвід роботи з цими соціальними верстами населення. Вони більш обізнані в цьому, мають більш неформальний підхід до обслуговування цільової групи ніж “система”. Третє — ця Програма підніме громадські організацій на новий рівень, адже вони працюють десь у своїх колах, маючи при цьому величезний потенціал.

Загалом, цей проект на рік, потім ми зберемося, обговоримо плюси, мінуси та вирішимо його подальшу реалізацію. З депутатами на обласному рівні ми обговорювали, що за умови успішності проекту, ми ініціюватимемо впровадження таких програм на районному рівні — в ОТГ.

Дмитро Живицький, керівник апарату Сумської ОДА

Я особисто з подібною програмою познайомився ще в 2005 році, під час стажування в польських ГО. Мені дуже сподобалася ця ідея, коли соціальні послуги та робота з соціально-незахищеними верстами перекладаються на громадські організації. У Польщі є така система, що 1 відсоток від податків йде на діяльність ГО. Тому я на 100% підтримав ініціативу впровадити Програму в Сумській області. У ній прописані чотири напрями. Що унікального, так це те, що ми передаємо кошти громадським організаціям на надання стандартизованих послуг, які закуповуємо у них через систему ProZorro. Ця Програма на рік, хоча перспектива дуже оптимістична. Ми очікуємо, що результати будуть вищі, ніж від роботи профільних управлінь, адже ГО залучають додаткові кошти, не потрібно утримувати додатково персонал, будівлю: її опалення, освітлення і тд. Якщо максимальна кількість таких послуг буде передаватися на неурядові структури, то це буде дешевше, краще контролюватиметься та отримає підтримку міжнародних спонсорів. Цю програму можна назвати ефективним управлінням надання соціальних послуг, адже чиновник – він не завжди вмотивований, а в ГО об’єднуються люди, які вже все це роблять, не маючи фінансування, вкладають свій час і кошти. Окрім цього, чиновницька робота завжди пов’язана з масою звітів, паперової роботи, тож може не вистачати часу виконувати пряму функцію. Ми визнаємо це.

Перша помилка, яку я бачу – недостатня реклама оголошення про початок конкурсу для громадських організацій. Тому була невелика конкуренція, але на наступний рік ми будемо планувати більшу інформаційну кампанію для залучення великої аудиторії. Це наш перший досвід, і на наступний рік ми вже знаємо, як зробити краще.

Коментувати

23 серпня 2019
22 серпня 2019
21 серпня 2019