Олександра Бессараб: Мама – не тінь своїх дітей, а душа родини

1

Багатодітна мама, приваблива й успішна жінка, благодійниця, якій, здається, під силу обійняти усю планету. Сумчанка Олександра Бессараб поділилася секретами родинного благополуччя і рецептами жіночого щастя із “Трибуною”. Як давати раду дітлахам, встигати вдома і на роботі, та ще й при цьому не бути виснаженою і залишатися привабливою – у нашому інтервю.

Олександра Бессараб – мама чотирьох дітей. Разом із чоловіком Віталієм виховує три сини і донечку.

Найменшому Вові – 7, 5 років, а Єгору за півроку буде 11.  Хлопці займаються вільною боротьбою і захоплюються брейк-дансом.

Донечці Вероніці невдовзі виповниться 9. Дівчинка навчається у другому класі, ходить на хіп-хоп.

Не захотіла займатися бальними танцями. Мабуть, тому що в нашому домі все ж таки більше хлопчиків, – жартує Саша.

Чотирнадцятирічний Діма – сусідський хлопчина, якого родина Бессараб, взяла під опіку. Він навчається у 8 класі, як і брати ходить на вільну боротьбу.

Влітку минулого року у нас зникла собака і саме Діма знайшов її та повернув додому. Тоді ми й познайомилися. Як з’ясувалося пізніше, за місяць після нашої зустрічі його мама померла. Ніхто із рідних не зміг забрати хлопчика в свою родину, тому він потрапив у дитячий будинок. Наш благодійний фонд влаштовував новорічну акцію для вихованців дитбудинку і я дуже здивувалася, коли побачила там Діму. Потім розпитала про нього в адміністрації закладу. Того ж вечора поговорила з чоловіком і ми вирішили, що Діма поповнить нашу сім’ю. Не усиновили, а взяли під опіку, бо не хотіли нав’язувати йому роль прийомного сина і дали право вибору. Тепер я йому мама, а Діма – мій рідний син, і називає він мене мама, – розповідає Саша.

Жінка зізнається, кілька років умовляла чоловіка на ще одну дитину. Радилася і з дітьми, вони ж, всі як один мріяли про старшого брата. От він нарешті й з’явився.

Разом ми живемо вже 3 місяці. Діти дуже добре ладять із Дімою. Жодного разу не сказали “ти не наш” чи щось у такому дусі. Вони всі прийняли його так, наче він і раніше був частиною нашої родини.

Сад, невеличкий город біля приватного будинку, розплідник золотистих ретриверів, а ще кішка і купа буденних справ. Попри шалений ритм життя і чималий список обов’язків Саша не нарікає, а шукає радість у дрібницях.

Відпочивати не доводиться. Найщасливіші миті – це ранкові прогулянки із собаками, коли я просто можу побути наодинці з собою, з природою, просто насолоджуючись тишею, – усміхається Саша.

Штрафні санкції та бонуси у багатодітній родині

У родині Бессараб діє система заохочень і покарань. Усі члени сім’ї дотримуються індивідуального розпорядку дня. Крім того, у кожної дитини є чек-лист, тобто список завдань, які вони мають виконати. Обов’язково двічі на день діти допомагають мамі.

Вони у мене чистять картоплю, миють підлогу. Якщо виконують завдання командою, то зараховуються додаткові бали, тому діти охоче разом складають постіль, наводять лад у шухлядах і шафах. У нас існує такий бонус, як “час гаджетів”, його отримують лише після того, як повністю виконали чек-лист.

Звісно є і система покарань. Приміром, коли між дітьми розгорається миттєвий конфлікт, то мама не шукає винного у суперечці і не сварить. Кожен отримує час на осмислення своєї поведінки.

Всі учасники сварки сідають на окремі стільці. Вони мають вести себе тихо. Той, хто порушив “мовчанку” – отримує штрафні хвилини. Кожен знає, яке покарання за конкретний промах, таким чином уникаємо криків і скандалів. Не можна битися, нецензурно чи образливо висловлюватися, доручення батьків треба виконувати без обговорень. Якщо ж діти не роблять цього – залишаються без гаджетів, і це справді діє, – каже Саша.

Разом з тим, Олександра категорично проти фізичних покарань. Метод “батога” не для неї, бо, каже, такі важелі впливу не дають потрібного ефекту. Ба більше, вони ще й пригнічують дитину, зламують її внутрішній стержень.

Коли я стаю очевидцем того, як б’ють дитину, мені хочеться підійти до мами чи до батька та сказати: “Давайте я вдарю Вас з такою ж силою, з якою ви вдарили дитину.  Яке почуття виникає? Ви мене зненавидите, чи не так?”. Ці методи можуть зламати дитину і потім все життя вона буде “на лаві запасних”, або ж стане агресивною.

Немає у сім’ї Бессараб і гонитви за оцінкою “відмінно”. Батьки намагаються навчити дітей практичним компетенціям, передати їм свій життєвий досвід і знання, які згодяться на щодень.

З 5 років мої чада складають бізнес-план. Наприклад, якщо ми родиною вирушили за березовим соком, то діти підрахують витрати на бензин і собівартість однієї банки соку. Я не змушую їх бути відмінниками, вони повинні хотіти засвоювати корисні знання. Головне ж: хочу, щоб діти були впевнені в собі, вчу їх висловлювати власну думку, аргументувати свою позицію, комунікувати з іншими людьми і вести переговори, – розповідає Саша.

До того ж, дітей змалечку привчають заробляти гроші, якими вони можуть розпоряджатися на власний розсуд. А ще розказують, як заощаджувати кошти і витрачати їх з розумом.

Старший отримує 100 гривень кишенькових грошей на тиждень, 10-річному сину даємо 50 гривень, доньці – 30, а найменшому – 20. Вони навчилися економити і збирати кошти на те, що їм хочеться. Один купив мобільний телефон, інший – планшет, зараз вже замовили квадрокоптер.

Саша працює рієлтором у одному із сумських агентств нерухомості. Іноді пропонує дітям розклеювати оголошення. Ціна одного – 25 копійок. Так вони заробляють власні гроші. Хтось купує морозиво чи якусь іншу смакоту, а хтось збирає кошти на солідну покупку.

Матуся, яка не поспішає встигнути все

День багатодітної матусі починається о 6:30. Саша не звикла бігати, як білка в колесі, намагається все продумати і спланувати.

У мене теж є чек-листи. На кожен день планую генеральне прибирання в одній з кімнат, так за тиждень вдається без зайвої метушні навести лад у всій оселі. Роблю розпорядок дня, в якому обов’язково є час на відпочинок.

На прибирання є лише 15 хвилин у день. Виявляється навіть за чверть години можна виконати кілька домашніх справ.

Прибирання – справа рутинна і виснажлива, але ми з дітьми не просто наводимо лад у будинку, а влаштовуємо квести. Наприклад, полюємо на скарб, а підказки, які допоможуть його знайти, на поличках з одягом, який треба поскладати. Є правило: речі не можна розкидати, коли кожен слідкує за собою і підтримує чистоту, то і фанатичного прибирання не треба.

Такий експрес-режим діє і на кухні.

Готую я багато. Всі полюбляють смачненько поїсти, тому в мене завжди є 10 варіантів страв, які можна приготувати за 15 хвилин, щоб усіх нагодувати і не стояти цілий день біля плити, – говорить Саша.

Раз на місяць в оселі родини Бессараб – “велике очищення”: полички і шафи звільняють від зайвих речей, а все, що потрібно, розкладають на свої місця.

День мами – не лише друга неділя травня

Щонеділі у сім’ї Бессараб так званий “день татуся” – час, коли мама релаксує і набирається сил.

У неділю я нічого не роблю, це день, коли я відпочиваю. Не готую сніданок, можу влаштувати собі шопінг. Звісно, мрію кудись поїхати, подалі від міської метушні, щоб провести цей день для себе, – зізнається Саша.

Релігійні чи державні свята починаються із короткого історичного екскурсу. Зранку в родинному колі обговорюють, що це за день, коли і чому його заснували, які емоції та переживання з ним пов’язані.

Збираємося за сімейним столом. Ми завжди їмо разом. Звісно, семеро одного не чекають, даємо хвилин 10, аби зібратися, але ніхто не буде їсти холодне через когось одного.

Коли працюють хлопці, дівчатка готують всілякі смаколики.

Ми даємо чоловікам завдання, а самі лагодимося на кухні: випікаємо булочки або робимо цукерки, потім – частуємо наших трудівників.

Родина Бессараб – гіперактивна сім’я. Тренування – звична справа як для дітей, так і для дорослих.

Дозвілля активної родини Бессараб

Дозвілля активної родини Бессараб

Відпочивати з користю вчать змалечку

Відпочивати з користю вчать змалечку

На прогулянці

На прогулянці

Змалечку діти звикли спати на карематах, тому що ми – лижники, байдарочники, часто організовуємо виїзди за місто і відпочиваємо у наметовому таборі, багато подорожуємо.

Доброчинність як стиль життя

У родини Бессараб власна будівельна кампанія. Олександра не лише працює в агентстві нерухомості, а й допомагає чоловіку вести сімейний бізнес. Проте, зізнається, найбільшу насолоду отримує від справ доброчинних.

Благодійність дає енергетичний заряд, додає сил, адже ти стаєш творцем щастя, – розповідає Саша.

У 2012-му благодійний фонд “Сумська бджілка”, який очолює Олександра Бессараб, почав організовувати масштабні акції.

Здавали кров, допомагали маленьким пацієнтам онкогематологічного відділення. Також проводили акції з благоустрою міста. Влаштовували генеральне прибирання біля озера Чеха, саджали дерева, – згадує Саша.

Коли почалися бойові дії на Донбасі, активісти із фонду “Сумська бджілка” вирішили допомагати українським захисникам і взялися відправляти на фронт продукти харчування і амуніцію.

Потім у соцмережах з’явилася інформація про те, що розбомбили будинок-інтернат на Донбасі. 416 дітлахів зібрали в одному закладів у Дружківці, неподалік від Донецька. Вони навіть не мали одягу. Миттєво виникла ідея організувати акцію “Поділись теплом”. За 5 днів нам вдалося зібрати в усіх школах майже 4 тонни одягу. Коли привезли цей гуманітарний вантаж у дитячий будинок, я зрозуміла, чим я маю займатися, – ділиться Саша.

Дітлахи, які живуть у закладах інтернатного типу, іноді не вміють і не розуміють елементарних речей. Вони звикли до того, що забруднився – одяг виперуть, поїв – посуд приберуть. Відтак у вихованців дитбудинків  розвивається комплекс неповноцінності, вони стають асоціальними і не можуть самостійно впоратися із буденними справами.

У них немає людини, яка скаже їм я тебе таким люблю, ти мені потрібен таким, як ти є. Наша благодійність полягає не стільки у матеріальній допомозі, хоч і ця складова теж є, а більше в спілкуванні з цими дітьми, обміні теплом і любов’ю. Ми долучилися до проекту наставництва і зараз намагаємося максимально популяризувати його.

Наставник проходить спеціальне навчання. Потім ця людина стає другом і помічником вихованця дитячого будинку чи інтернату, яка порадить, допоможе, підкаже, як вирішити ту чи іншу проблему.

З вихованцями Глинської СЗОШ-інтернат

З вихованцями Глинської СЗОШ-інтернат

З вихованцями Глинської СЗОШ-інтернат

З вихованцями Глинської СЗОШ-інтернат

Коли ми приїжджаємо до дітей, то вони вишиковуються до нас у черги, щоб просто поговорити, запитати поради. Було таке, що хлопчик просто обійняв і не відпускав, адже їм так важливо відчувати турботу і любов. Запитуємо в малечі, що їм наступного разу привезти, вони в один голос говорять – просто приїжджайте.

Саша розповідає, що основне правило доброчинця: благодійність має бути збалансованою, не варто поринати з головою у проблеми тих, кому допомагаєш, бо така самовіддача може спровокувати емоційне вигорання.

Для того, щоб цього не сталося, слід навчитися правильно використовувати внутрішній ресурс: якщо є позитивна енергія треба ділитися нею з тим, хто цього потребує, а в тому випадку, коли власні сили на нулі – не варто брати на себе додатковий тягар, бо не зможеш підтримати іншого і сам потрапиш у подібну “пастку”.

Як не стати жінкою “з бігудями на голові”

Насамперед потрібно полюбити себе. Над цим треба дуже добре попрацювати. Олександра вважає, що жінки перестають дбати про зовнішній вигляд, коли в родині починають виникати конфлікти, непорозуміння із чоловіком.

Не варто соромитися і, якщо відчуваєте, що не можете знайти спільну мову самотужки, треба звернутися до психолога, який допоможе розставити усі крапки над “і”. По-друге, слід підвищити самооцінку і стати впевненою в собі. Уникати спілкування із людьми, які тягнуть на дно, а налагоджувати комунікацію з тими, хто стимулює і надихає на підкорення нових вершини, – рекомендує Саша.

Не бійтеся розлучатися із речами, які зносилися, викидати ті ж розтягнуті футболки чи порваний одяг.

Мама асоціюється завжди з молоком, з теплом, із ароматом кориці і гарячим чаєм з медом і лимоном. Для чоловіка жінка має бути запашною квіткою. Ці асоціації треба перенести в реальне життя. Не забувайте бути ніжними і жіночними, – радить багатодітна мама.

Намагайтеся якісь дрібні недоліки перетворити у переваги.

Вам не подобається зачіска – просто змініть її. Не влаштовує форма носа – нафарбуйтеся, зробіть акцент на красивих очах. Якщо є дефект якийсь у фігурі, одягніть таке вбрання, яке максимально покаже ваші принади. Кожен день – це життя. Не чекайте якогось доленосного моменту, ви ніколи не будете готовими почати все з чистого аркуша, сьогодні – це і є той самий день.

Також Олександра радить не зациклюватися на прибиранні. Постійно заклопотана жінка з ганчіркою в руках – сама не буде щасливою і не зможе дарувати радість родині.

Олександра Бессараб

Олександра Бессараб

Багато хто живе заради дітей або заради кар’єри, хтось живе тільки для того, щоб поїхати у Францію. Кожен мріє про різне: хтось хоче створити успішний бізнес, а хтось – посадити сотні дерев чи допомогти мільйону людей. Проте, як на мене, жити заради дітей, буквально “растворяться в них”, не можна. Коли вони виростуть, можливо й скажуть “спасибі”, але це не буде та подяка, на яку ви очікуєте. Жити треба заради любові, адже коли вона проростає в нашому серці – то усі люди хороші і світ добріший.

Коментувати

1 Коментар
Борис
• 18:05 | 27 травня 2018

Знаю Сашу уже много лет. Это ЧЕЛОВЕК с большой буквы!!! Сашенька!!! ЗДОРОВЬЯ И СЧАСТЬЯ ТВОЕЙ СЕМЬЕ!!!!

Відповіcти