Пікассо б позаздрив: сумчанки, роботи яких вам варто побачити

0

Ви не знайдете виставки їхніх робіт у галереях (принаймні, поки що). Не побачите їх імена у Спілці художників України. Але вони – дівчата із Сум, для яких малюнок – не просто слово.

Наташа Гвозд, ілюстраторка

Наташа Гвозд

«Мені просто подобалося»

Малюю, здається, все життя, почала з карлючок в дитинстві і ось зараз вчуся діджитал-ілюстрації. Я ніколи не думала про це, як про щось серйозне. Тому просто малювала в блокнотах, на якихось папірцях, тобто не дуже серйозно. Мені просто подобалось і цього було достатньо.

Я ніде не вчилася малюванню. Тільки сама, за допомогою книжок та відео. До речі, можу порадити класну школа – Art craft cg school.

Насправді показати комусь свою роботу вживу для мене важко. А от запостити в Інстаграм виявилося простіше.

«А далі обираю палітру і додаю колір»

Мені подобається створювати ілюстрації на замовлення, де є точне завдання. Наприклад, зараз беру участь у конкурсі на ілюстрацію до дитячого журналу. От там усе розписано до подробиць: скільки людей, речей, які слова і т.д. Уявімо, що є завдання або ідея. Спочатку вигадую і малюю скетч. Далі збираю референси, вдосконалюю перші замальовки. Також дивлюся на роботи інших людей, аби не повторюватися. Роблю зі скетчів чистіші лінії. А далі обираю палітру, додаю колір, тіні та різні деталі.

Якщо ж просто хочеться «творити» або немає натхнення, я беру полотно і малюю звичайними фарбами. Спочатку працювала у Photoshop із графічним планшетом, потім купила iPad. Тепер створюю малюнки у Procreate. Роблю це, здебільшого, у другій половині дня або взагалі вночі. Інколи енергетики – моє все. Як каже мама: «Малюєш розфарбовку і сама ж її розфарбовуєш». Але це приносить мені насолоду.

Робота: Наташа Гвозд

«Штука, яка прийде сама»

Пошук стилю – популярна проблема у початківців, раніше багато думала про це. Поки свого стилю в мене немає. Як на мене, це така штука, яка прийде сама. Головне – вивчити базу, перспективу, анатомію і т.д., аби можна було намалювати будь-який предмет. І вже тоді ти цей предмет змінюєш, як хочеш. Так і з’являється власний стиль. Головне – практикуватися кожного дня.

«Працювала офіціанткою»

Поки ілюстрація не приносить грошей. Я швидше спрямована на навчання. Щоправда, аби заробити на техніку, працювала офіціанткою. Але планую зробити це професією, щоб саме ілюстрація була основним способом заробітку. Раніще малювала на чашках. Це було моїм гоббі, яке приносило невеликі гроші. Але зараз на це немає ні часу, ні бажання. Я повністю перейшла в діджитал. А традиційне малювання стало способом розслабитися і знайти натхнення.

«Тут диплом нікому не потрібен»

Я вирішила стати ілюстратором, а тут диплом нікому не потрібен. Замовник дивиться на портфоліо та досвід. Так, я витратила гроші на два роки навчання в універі. І багато хто казав: «Довчися, диплом хай буде». Але я не бачила в цьому сенсу. Батьки мене підтримали. Але на курси і техніку я заробила сама, щоб якось показати батькам, що все серйозно, і я не буду сидіти у них на шиї.

Я вважаю, що у подібних професіях вища освіта не потрібна. Система освіти не здатна змінюватися так швидко, як реалії в Інтернеті. Багато викладачів знають усе лише в теорії, практиків мало. Але ж круто, коли є наставник. Людина, яка вже досягла в ілюстрації багато та може поділитися досвідом, допомогти. Для мене цією людиною став викладач одного з курсів. Я можу звернутися до нього щодо будь-якого питання: коли не виходить щось намалювати, коли настає творча криза, занепад сил або просто таргани в голові починають велику активність. І він допомагає мені.

Робота: Наташа Гвозд

Робота: Наташа Гвозд

Порада від Наташі:

Багато практикуйтеся. Краще малювати по дві години в день, але щодня. Аніж засісти на вісім годин раз у тиждень. Не намагайтеся одразу шукати свій стиль, він сам вас знайде. Слухайте критику лише тих людей, які досягнули більшого, ніж ви. У твоїй галузі, зокрема. Порівнюйте себе лише із собою в минулому. Не дорікайте собі, якщо щось не виходить. Просто продовжуйте і все буде круто. І головне – вірте в себе, навіть якщо весь світ проти вас.

Вероніка Літовцева, Chashki milashki

Вероніка Літовцева

«Мені захотілося»

Малюю з самого дитинства, тому й пішла в художку. Одного дня із бабусею каталися в парку на роликах, мені тоді було шість років. Побачила, як діти малюють на природі, і мені захотілося. У той же день пішли в художню школу здавати іспит. Викладач сказав, що я дуже маленька, а на навчання беруть дітей з 10 років. Але в той момент вони вирішили зробити експериментальний клас, де всі діти були меншого віку, і у вересні я пішла на навчання. Малювала на папері, але там був факультатив «Розпис по дереву» — дуже близький до того, чим займаюся зараз. Закінчила школу, а з 2017 почала малювати на чашках.

Робота: Вероніка Літовцева

«Першими покупцями були родичі»

Думали про подарунок мамі хлопця (уже чоловіка). У неї якраз був День народження. У результаті, вирішили подарувати чашку із зображенням її кота, так все і почалося. Першими покупцями були родичі, друзі та знайомі. Для них малювала іноді смішні чашки, щоправда гумор був локальним. Тому для мене й оточуючих видавався трішки дивним. Потім замовляли друзі друзів, а далі люди почали знаходити сторінку в Instagram. Схема роботи проста: надсилаєте малюнок або говорите, що хочете бачити на чашці. Якщо клієнт не має ідей, то разом підбираємо малюнок, колір і форму чашки. Робота займає кілька днів, потім надсилаю фото готового виробу. Якщо все подобається, то віддаю.

«Чашка – найбільш універсальна»

Намалювати можу на будь-якому посуді. Але, думаю, чашка – найбільш універсальна. Її і використовувати можна, і око радує. А, скажімо, тарілка це швидше альтернатива сувеніру — поставити й дивитися.

Робота: Вероніка Літовцева

Робота: Вероніка Літовцева

Порада від Вероніки:

Порада, яка підійде для всіх — якщо щось не вийшло або отримали негативний відгук, то не варто засмучуватися. Продовжуйте займатися своєю справою.

Марина Москович, арти

Марина Москович

«Ні в які художки»

Я завжди любила малювати, з дитинства. На тематичних уроках отримувала свої одинадцятки та дванадцятки. Проте не можу сказати, що цілеспрямовано вчилася цьому. Колись улітку поставила собі мету – робити по одній ілюстрації в день. Перші два все йшло чудово. Потім зрозуміла, що немає сенсу себе змушувати. Краще взагалі нічого не робити, аніж робити «щоб було». Зараз бувають моменти, коли я не малюю нічого місяцями, але, коли приходить натхнення, можу створювати картинки одна за одною і хочеться ще і ще, і ще. А потім знову припиняю на якийсь час. Усе залежить від настрою. Цифровою ілюстрацією почала займатися роки три-чотири тому. (Якщо не брати до уваги ті випадки, коли малювала смайлики в Paint). Спочатку малювала на папері, фотографувала малюнок і обводила його на ноуті мишкою. З часом відмовилася від такого способу і малювала просто мишкою. Зараз, коли у мене є планшет, і я не розумію, як це робила.

«Стиль сам тебе знаходить»

Стиль – це така штука, яка сама тебе знаходить, а не навпаки. Це ті характерні риси, за якими можна зрозуміти, хто автор роботи. Він виробляється з практикою і продовжує адаптуватися, поки ти займаєшся малюванням. У моїх артах є деякі спільні риси. Зазвичай я малюю дівчат. З великими сережками, віями і нафарбованими повіками, але завжди хочеться чогось новенького.

Робота: Марина Москович

Робота: Марина Москович

«Не в змозі опиратися натхненню»

Коли вже у мене з’являється натхнення і бажання робити щось, я не в змозі опиратися. Дістаю планшет і вмикаю ноутбук. Малюю на планшеті Wacom моделі Intuos art. Він не дуже дорогий, але зручий і компактний. Працюю у програмах Photoshop і SAI. Із часом планую повністю перейти у Фотошоп. Під час роботи на фон іноді вмикаю музику або якийсь серіальчик.

Фото: Марина Москович

«Займалась би чимось корисним»

Іноді згадую, як у школі на уроці алгебри до мене підійшла вчителька саме в той момент, коли я була зайнята далеко не теоремою Вієта. Вона подивилася на мене, мої “скетчі” у чернетці, потім знову на мене і сказала: «Займалася би чимось корисним, ти ж не зможеш собі цим на життя заробити».

Зараз до мене звертаються знайомі з проханням намалювати портрет, для себе або на подарунок. На цьому можна заробити. Але такі замовлення бувають не часто і вони не регулярні, тож це не дуже надійний дохід. Можна продавати свої вже готові ілюстрації на стокових сайтах, а можна зарєєструватися на сайтах із фрілансом. Варіантів як заробити ілюстрацією багато і це реально Кажу, бо маю досвід – малювала ілюстрації до матеріалів сайту «Трибуна». А зараз працюю в медіацентрі СумДУ, створюю обкладинки і банери.

***

Про які ще захоплення сумчан і сумчанок ви хотіли б прочитати? Пишіть ідеї в коментарях і тегайте друзів, які мають цікаві хобі

Коментувати
12 серпня 2020
11 серпня 2020
10 серпня 2020
07 серпня 2020
06 серпня 2020