Реформа медицини на Сумщині очима полтавчан

0

У 2018 році в Україні стартувала медична реформа, покликана забезпечити доступ до якісної медичної допомоги громадянам. Експерти Інституту аналітики і адвокації проаналізували, як реформують галузь охорони здоров’я на Сумщині. 

Моніторинг медреформи: що і як в Сумській області

Зміни передусім відбуваються так званої первинної ланки медичної допомоги – ланки, представленої допомогою, що надають сімейні лікарі, педіатри та терапевти. Йдеться передусім про такі кроки реформи:

– автономізація закладів первинної медичної допомоги (ПМД): реорганізація закладів у комунальні некомерційні підприємства за рішенням місцевих органів влади. Це сприятиме збільшенню їх самостійності в господарських і управлінських справах, стимулюватиме до поліпшення якості медичних послуг і підвищення економічної ефективності використання активів;

– початок приписної кампанії (з 1 квітня 2018 року): кожна особа тепер має право вибрати лікаря первинної ланки і підписати з ним декларацію;

– фінансування за кожного пацієнта: тепер заклади ПМД можуть отримувати фінансування з Національної служби здоров’я України, яке розраховується в залежності від кількості населення (приписаного та наявного).

Зміни у статусі закладів ПМД та інший підхід до фінансування, а також кроки в рамках децентралізації збільшили роль місцевих органів влади. Останні тепер більше зацікавлені в якісному наданні медичної допомоги, а тому намагаються залучити або ж утримати на місці фахових лікарів.

Як і будь-які зміни, впровадження реформи ПМД не є безпроблемним. Фахівці Інституту аналітики та адвокації провели дослідження, покликане виявити як успіхи, так і проблеми у реформуванні в Сумській області. Представлені в цьому матеріалі дані базуються на якісному опитуванні та фокус-групах сімейних лікарів, очільників Центрів первинної медико-санітарної допомоги та посадовців Сумського, Конотопського та Лебединського районів, яке проводилося в серпні 2018 року.

Автономізація закладів

Більшість медичних закладів ПМД планують автономізуватися до кінця року, якщо ще досі цього не зробили. У багатьох випадках це напряму залежить від місцевої влади. Головні лікарі та посадовці зазначили, що під час автономізації виникли складнощі, пов’язані з отриманням ліцензій і фінансуванням, дефіцитом комп’ютерної техніки та якістю Інтернету. У деяких населених пунктах підключення до всесвітньої мережі взагалі відсутнє, що не дозволяє підписувати лікарям декларації.

Під час дослідження виявили кілька цікавих випадків впровадження реформи. В Лебедині отримали згоду від Міністерства охорони здоров’я і автономізують районну лікарню як єдиний заклад без розмежування первинної і вторинної ланки.

У Сумах один ЦПМСД реорганізували, інший – створили ЦПМСД з нуля. Із 1 серпня він обслуговує 130 тисяч містян. ОТГ Конотопського і Сумського районів створили власні комунальні некомерційні підприємства шляхом автономізації амбулаторій, які надають первинну медичну допомогу.

У Конотопі склалась складна ситуація – рішення про реорганізацію закладів змогли прийняти тільки 27 вересня. Також Конотопський і Сумський районні ЦПМСД обслуговують населення сільських рад, які не входять до об’єднаний територіальних громад.

Приписна кампанія та фінансування

Жоден із закладів, які потрапили в фокус дослідження, не зміг підписати угоду з НСЗУ у першій хвилі. Це відбулося в серпні, у другій хвилі. Особливих складнощів при цьому не виникло.

Фінансування

Найбільша причина затримки переходу закладів на фінансування з НСЗУ полягала у затримках із рішеннями місцевих органів влади реорганізувати заклади ПМД у комунальні некомерційні підприємства.

Від приписної кампанії медичні працівники очікують позитивних наслідків. На їхню думку, пацієнти знатимуть свого лікаря та обслуговуватимуться передусім у нього. Це підвищить довіру до лікаря, покращить якість лікування і профілактики. Також медики сподіваються на підвищення заробітної плати, на можливість запровадити нові методи обстеження та покращити матеріально-технічну базу.

У проведенні приписної кампанії за охопленням райони випереджають міста, тоді як майже немає різниці в автономізованих і неавтономізованих закладах. Багато молодих лікарів підписали більше декларацій з пацієнтами, ніж їхні  досвідчені колеги.

Під час дослідження виявили затримки у укладанні договорів, пов’язані із недостатньою забезпеченістю комп’ютерною технікою. Під час обговорень лікарі первинної ланки також повідомили, що у деяких селах є проблеми з покриттям мобільних операторів та мережею інтернет, що дуже ускладнює роботу. Це сповільнює темпи укладання декларацій із пацієнтами і відповідно впливає на можливість отримати фінансування від НСЗУ.

У Конотопі приписна кампанія фактично почалася нещодавно через політичну ситуацію, що склалася у місті.

Місцеві стимули

У місті Суми медичних працівників достатньо, але по області є дефіцит лікарів. Брак кадрів з часом може збільшитись, оскільки частина медиків вже у передпенсійному або пенсійному віці, особливо у сільській місцевості. Тому існує нагальна потреба у місцевих стимулах, які б допомагали утримувати на робочих місцях або залучати до роботи медичних працівників.

Лебединську центральну районну лікарню випускники медичних вузів обирають базою для проходження інтернатури і частина залишається працювати. У селах області лікарі проводять профорієнтаційну роботу з учнями в школах, щоб заохотити вступати в медичні заклади. Деякі сільські ради оплачують навчання студентам-медикам із зобов’язанням після закінчення відпрацювати. У Конотопському районі приймуть на роботу сімейних лікарів та педіатрів, – пояснила аналітик ІАА Євгенія Козун.

Програми місцевих стимулів на Сумщині передбачають надання житла, стимулюючі надбавки, відшкодування вартості проїзду у громадському транспорті для лікарів і середнього медичного персоналу, у сільській місцевості виділення земельних ділянок, часткову оплату комунальних послуг, матеріальну допомогу.

Діючі стимули

Головні лікарі зазначили, що всі наявні програми місцевих стимулів ефективні. На думку лікарів ПМД, доцільною була б підтримка, спрямована на покращення умов праці, закупівлю обладнання, автотранспорту.

На думку лікарів первинної ланки, для ефективної подальшої роботи необхідно запровадити такі стимули:

Необхідні стимули

Місцева влада найчастіше дотує витрати на заробітні плати, закупівлю комп’ютерної техніки та обладнання, медичних препаратів.

Довідково: Ця публікація була підготовлена в рамках проекту “Просування реформ в регіони” за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження”, який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та “Європейською правдою”. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Інститут аналітики та адвокації” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження”.

Коментувати

21 листопада 2019
20 листопада 2019
19 листопада 2019