Реформи в Україні: підсумки за 12-19 січня

0

У рамках співпраці за проектом української англомовної газети “Kyiv Post” редакція сумського сайту “Трибуна” вирішила долучитися до публікації щотижневого аналізу стану реформ в Україні. Цей текст – переклад такого аналізу за тиждень з 12 по 19 січня. 

Огляд

18 січня, у свій третій день роботи після новорічної перерви, депутати Верховної Ради у другому читанні ухвалили довгоочікуваний закон про приватизацію.

Документ, який підтримали 266 депутатів, передбачає продаж 900 державних компаній цього року. Фонд державного майна має оприлюднити список цих компаній протягом трьох місяців.

Згідно з законом, покупці мають право вимагати, щоб угоди з купівлі-продажу оформлювались у відповідності до англійського права до 1 січня 2021. Кабмін буде наглядати за аукціонами, через які здійснюватиметься продаж державної власності. Громадяни Росії, а також компанії, що підпадають під міжнародні санкції, не мають права купувати власність України.

На ще один закон, також ухвалений 18 січня, депутати витратили декілька днів. Обговорення закону про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях почалось ще 16 січня. Закон визначає Росію як країну-агресора та дає юридичні підстави для військового контролю за операціями на Донбасі. Деякі депутати нарікають, що цей закон наділяє президента повноваженнями, які перевищують ті, що надані йому конституцією – зокрема, право віддавати військові накази без попереднього узгодження з парламентом.

За 16 січня депутати розглянули 482 з 675 поправок, поданих після ухвалення законопроекту у першому читанні 6 жовтня. Протягом ранкової сесії 17 січня вони продовжили обговорення, але голосування довелось перенести на наступний день.

ДФС

11 січня Кабінет Міністрів заявив, що скасовує попереднє рішення реформувати Державну фіскальну службу (ДФС), яка опікується податками та митницями.

Реформа передбачала створення двох нових органів – Міжрегіональної митниці та Міжрегіонального головного управління державної фіскальної служби – та усунення регіональних відділень ДФС. Мирослав Продан, виконувач обов’язків голови ДФС, виступив проти пропозицій Міністерства фінансів.

Міністр фінансів Олександр Данилюк написав на своїй сторінці у Facebook 16 січня, що він занепокоєний рішенням уряду відмовитись від реформи фіскальної служби.

“Я занепокоєний рішенням Кабінету Міністрів, що було прийнято, поки я був у відрядженні у Сполучених Штатах Америки, щодо скасування актів Кабміну, спрямованих на інституційну реформу Державної фіскальної служби, зокрема, реорганізацію структури, залучення нових людей та остаточну ліквідацію податкової міліції”,- написав він.

За його словами, він планує виправити “це непорозуміння”.

“Ті, хто сподівався, що рішення Кабміну – це кінець реформі, поспішили радіти”, – написав міністр. – “Я вже мав розмову з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, під час якої він запевнив у підтримці реформи ДФС. Прем’єр добре розуміє важливість цих змін для країни, її економіки та людей. Тому я впевнений, що виправлення цього непорозуміння стане поштовхом для швидших змін в ДФС.”

Оборона

Українське державне оборонне підприємство УкрОборонПром заявило 16 січня, що концерн “реанімував” Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, яке протягом останніх п‘яти років не випустило жодного літака.

Нове керівництво відновило базові виробничі активи та забезпечило виплати зарплат працівникам, що дозволило здійснити технічне обслуговування семи літаків різних моделей “Антонова” – Ан-72 та Ан-74, які експлуатуюся у Казахстані, Єгипті, Туркменістані та Україні.

Харківське державне авіаційне виробниче підприємство змогло розпочати виробництво запчастин для літаків, заявляють в УкрОборонПром, а також траків для БМП.

Раніше концерн УкрОборонПром заявляв, що він розпочав “практичний” етап процесу його реформування, протягом якого понад 130 його підприємств пройдуть аудит, реструктуризацію та корпоратизацію, а найбільш перспективні – будуть приватизовані.

Корпоратизація дозволить створити прозорі структури управління, наглядові ради, встановити єдині загальноприйняті правила, в тому числі – для міжнародних інвесторів, заявляв УкрОборПром 10 січня.

Енергетика

НАК “Нафтогаз України” анонсувала, що наступна зустріч відновленої наглядової ради компанії відбудеться наприкінці січня.

Попередня наглядова рада розпалась наприкінці вересня після того, як її останні два члени подали у відставку, заявивши, що уряд затягує реформування компанії.

Нова голова наглядової ради, британка Клер Спотісвуд, була обрана 22 грудня. Окрім неї, до ради входять: Бруно Лескуа з Франції, Амос Хохштайн з США, Стівен Хейсом з Канади, а також Володимир Кудрицький, Сергий Попик та Володимир Демчишин з України.

На наступній зустрічі наглядова рада сформує чотири комітети та призначить їх очільників.

У рамках реформування Нафтогазу компанія буде розділена на окремі компанії, що опікуватимуться виробництвом, транспортуванням та розподілом газу.

Цей матеріал підготовлено за проектом Reform Watch, що впроваджується Media Development Foundation (MDF) у співпраці з Kyiv Post та фінансується Національним фондом на підтримку демократії (NED)

Коментувати

20 лютого 2018
19 лютого 2018