Що таке філософія зменшення шкоди, і якою є державна наркополітика — інтерв’ю з Андрієм Букіним

0

Майже 20 років у Сумській області працюють програми зі зменшення шкоди від вживання ін’єкційних наркотиків. Замісна терапія, видача стерильних шприців і голок, доступ до безкоштовного тестування — ці послуги роками надаються наркозалежним регіону. 

Одні розуміють і підтримують філософію зменшення шкоди, інші — засуджують. Державна наркополітика також різниться — від рятувальної до каральної.

Чи працює принцип зменшення шкоди, яким є курс держави щодо контролю за обігом наркотиків і яку роль відіграють лікарні та громадські організації в формуванні політик щодо наркозалежних, розповідає Андрій Букін, директор громадської організації “Клуб “Шанс”.

“Клуб “Шанс” — єдина громадська організація на Сумщині, що допомагає наркозалежним вирішувати медичні, юридичні та соціальні питання.

Андрій Букін

Почнімо з визначення принципу “зменшення шкоди”. Що це і які програми втілюються в Україні в рамках цієї філософії?

— Філософія зменшення шкоди — це політика охорони громадського здоров’я з мінімізації шкідливих наслідків від вживання вуличних наркотиків. Власне, ця політика запозичена з країн Заходу, де вона досить довго й успішно втілюється. Відповідно, завдяки програмам, наприклад, Глобального фонду, Україна долучилася до цієї філософії.

Зокрема, на державному рівні працюють програми зі зменшення шкоди. Це замісна підтримувальна терапія (ЗПТ) й пункти видачі чи обміну шприців (ПОШ) для споживачів ін’єкційних наркотиків. 

До 2019 року це були ініціативи, що частково фінансувалися за державні кошти — сайти ЗПТ, й частково — за рахунок Глобального фонду — ПОШі. 

У 2019 році в Україні створили Центр громадського здоров’я, який об’єднав у собі всю філософію зменшення шкоди. На сьогодні, більшість програм наркополітики в сфері охорони здоров’я фінансуються з державного бюджету через ЦГЗ МОЗ України. 

Якою наразі є наркополітика України? Умовно, яким є курс держави, її стратегія щодо контролю за обігом наркотиків і протидії вживання? 

— Стосовно наркополітики, то Україна ділиться на кілька умовних таборів, яким складно зрозуміти принципи один одного. 

Один табір — пострадянська система, яка до сьогодні бореться з будь-якими проявами наркозлочинності. Вони намагаються боротися із вживанням вуличних наркотиків шляхом каральних санкцій. Як наслідок — 80% засуджених за наркотичні чи психотропні речовини — засуджені, які мали наркотики для власного вживання, а не збуту. 

Простими словами — упіймали наркозалежну людину, яка має при собі нелегальну речовину, й відправили на реальний термін у тюрму. Це випадки з практики. Якщо правоохоронці знаходять хоча б один грам наркотиків, як правило, на людину порушують кримінальну справу. 

Каральні засоби — це одна сторона української наркополітики.

Інший табір й інша філософія боротьби — мінімізування негативного впливу наркотиків на суспільство. Мова йде про профілактику соціально-небезпечних захворювань, які часто є розповсюдженими серед ключових груп населення

Власне, для цього в Україні й діють програми зменшення шкоди. 

Люди, які мають наркозалежність, і звертаються в медичні заклади чи профільні громадські організації за допомогою, проходять медогляд, здають тести на ВІЛ, вірусні гепатити, отримують чисті шприци, голки й засоби контрацепції. Більшість із них доходять до лікування супутніх захворювань, виліковують або повністю контролюють перебіг захворювання.

У висновку, програми профілактики, які направлені на роботу з наркозалежними, працюють і дають ефект. 

До слова, за останні 10 років у Сумах змінилася ситуація з розповсюдженням ВІЛ. 

Якщо в середині 2000 років головним середовищем поширення вірусу імунодефіциту людини були саме споживачі ін’єкційних наркотиків, то на сьогодні вірус частіше шириться серед людей із благополучних сімей, вікова категорія яких — 40+ років. 

Чи відрізняється ситуація із наркополітикою на Сумщині?

У питаннях наркополітики Сумщина не є унікальною. Всеукраїнські тенденції розповсюджуються й зберігаються і в Сумській області. На жаль, мало хто бореться із постачанням і розповсюдженням наркотиків. Як правило, правоохоронна система бореться саме зі споживачами. Врешті, ув’язнюють саме наркозалежних. 

Це пов’язано з різними аспектами: від кримінальних, до простого нерозуміння філософії зменшення шкоди. 

Коли ми тільки починали працювати з поліцейськими, то вони дивувалися, що є громадські організації, в яких пріоритет — наркозалежні. Для пересічного громадянина це здається непотрібним, абсурдним, адже більшість людей говорить: “Краще б держава виділила ці гроші на, наприклад, Збройні Сили”. 

Та варто розуміти, що саме ключові верстви населення є вразливими до соціально-небезпечних захворювань. 

Як наслідок, нерозуміння цієї філософії призводить до відсутності монолітної державної стратегії. Є правоохоронна система зі своїми задачами й напрямами, є охорона здоров’я зі своїм баченням, програмами й фінансуванням. У деяких моментах вони навіть трішки суперечать один одному. 

Не зважаючи на те, що програми зменшення шкоди показують високу ефективність, для силового блоку й суспільства вони є чужими, незрозумілими, в якійсь мірі навіть недоречними. 

Яка роль медичних закладів у формуванні наркополітики й виконання її стратегії?

На сьогодні, лікарні працюють за Договорами НСЗУ й пакетами послуг, серед яких є й лікування людей із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів із використанням замісної підтримувальної терапії.

Через НСЗУ держава платить закладам третинки кошти, щоб вони втілювали в життя програми ЗПТ у всіх регіонах, підконтрольних Києву. 

Як наслідок, наркозалежні, які хочуть отримувати лікування, проходять комплекс обстежень і безкоштовно отримують препарати. Саме ця терапія допомагає їм відмовитися від вуличних наркотиків. Держава, як ми бачимо, підтримує західну філософію щодо контролю за вживанням наркотичних засобів. 

Тобто, ми говоримо не про каральну машину, а про методи лікування. Також варто зазначити, що Україна визнає людей із наркозалежністю, як людей, які мають хворобу.

Залежність — не бажання, а проблема, яку потрібно комплексно лікувати в медичних закладах. 

Яку роль відіграють громадські організації в лікуванні людей із залежністю, програмах зменшення шкоди й формуванні політик загалом?

— Роль громадських організацій у філософії зменшення шкоди — ключова.

По-перше, вони були рушійною силою, яка проадвокатувала ці рішення на всеукраїнському рівні. По-друге, лікування залежності й замісна терапія — третина, від загальної роботи, яку потрібно робити зі споживачами наркотиків. 

Люди, які мають залежність, зачасту досить асоціальні й мають високий ризик відриву від лікування. Тобто, щоб людина залишалася на терапії, їй мало просто отримувати препарати. Їй потрібен постійний контроль і підтримка соціального працівника. Саме вони консультують, перенаправляють у медичні заклади, нагадуються вчасно здавати аналізи, тестують на ВІЛ і гепатити, психологічно підтримують тощо. 

Тож, ми говоримо про ключову роль неурядових організацій як у формуванні політики, так і у втіленні її програм у містах України. 

Якою була робота “Клубу “Шанс” у 2021 році в контексті програм зменшення шкоди й профілактики соціально-небезпечних захворювань серед ключових груп?

— На Сумщині з програмами зменшення шкоди й напрямом профілактики соціально-небезпечних захворювань працює лише одна громадська організація — “Клуб “Шанс”. Зі споживачами наркотиків ми працюємо в Сумах, Шостці, Конотопі й Ромнах. 

Власне, наші соціальні працівники видають клієнтам безкоштовні шприци, презервативи, лубриканти, спиртові серветки, тестують їх на ВІЛ, вірусні гепатити, роблять скринінги на туберкульоз. Підтримують людей, які вже почали лікувати залежність через програму ЗПТ, або людей, у яких виявили ВІЛ і які лише почали приймати антиретровірусну терапію. 

Що таке філософія зменшення шкоди, і якою є державно наркополітика — інтерв’ю з Андрієм Букіним

Що таке філософія зменшення шкоди, і якою є державно наркополітика — інтерв’ю з Андрієм Букіним

Так, наприклад, за десять місяців 2021 року ми провели 12 399 швидких тестів на ВІЛ серед людей, які вживають ін’єкційні наркотики. За 11 місяців видали їм більше 807 тисяч шприців і 160 тисяч презервативів. Робота триває щоденно й охоплює різні райони області. Кожного дня соціальні працівники “Клуб “Шанс” працюють над профілактикою ВІЛ-інфекції, вірусних гепатитів, різних форм туберкульозу, статевих інфекцій серед клієнтів і загального населення регіону.

У широкому контексті, ГО “Клуб “Шанс” залучена до формування політики зменшення шкоди в регіоні. Наше завдання — охопити якомога більше клієнтів і довести їх до лікування.

Коментувати
24 січня 2022
21 січня 2022
20 січня 2022
19 січня 2022
18 січня 2022
17 січня 2022