Сумські художники, яких варто знати (частина друга)

0

До Дня художника України журналісти “Трибуни” опублікували добірку “10 сумських художників сучасності, яких варто знати“. Наші читачі зауважили, що перелік цей далеко не повний і озвучили власну версію списку митців. Враховуючи побажання аудиторії, ми підготували ще один топ-лист.

10 сумських художників сучасності, яких варто знати

Олександр Садовський –

Заслужений художник України (2001), Народний художник України (2017)

Олександр Садовський – Заслужений художник України

Мистецтвознавці кажуть, що його картини пронизані буденністю, але разом з тим наділені філософським задумом і глибоким сенсом.

Автор: Олександр Садовський

Художник впливає на підсвідомість глядача лінеарною майстерністю, відчуттям ритму, нюансуванням колориту.

Олександр Садовський. Викрадення Нарциса

У  Садовського практично немає канонічних сюжетів, умовних обмежень. Створюється враження певного бунту проти “здорового глузду”, нормативності і правил. Поза цим, художник часто наділяє свої образи гротескністю, що  використовує як у портретах, так і творах на історичну та побутову тематику. Саме гротеск, а також певна доля іронії дають змогу створити повноцінні образи, не обмежені індивідуальними переживаннями художника.

Ганна Гідора – художниця-живописець, майстриня ленд-арту, куратор легендарної “Могриці”

Ганна Гідора – художниця-живописець, майстриня ленд-арту, куратор легендарної “Могриці”

Живопис Ганни Гiдори експресивний, мазки пензля стрімкі, динамічні, “монтажна” композиція поєднує різні просторово-часові пласти. У її творчості відчувається постійна готовність до імпровізації та якесь особливо глибоке розуміння природи.

Ганна Гідора. Узбережжя. Диптих. Частина 1

Різко відрізняючись від традиційної картини, роботи Гідори, інспіровані переживаннями вражень від подій, своєрідним сприйняттям певних місцевостей, ландшафтів, а також захоплення археологією та історією свого краю, мають свою внутрішню образну логіку та гостро-індивідуальну пластичну систему.

Ганна Гідора. Небокрай

У них відсутня звична реальна просторовість і сюжетність, а ритмікою кольорових площин, порівняннями лінійно-силуетних планів, і, нарешті, самою манерою виконання, то експресивно-пастозною, з фактурними мазками, то килимно-згладженою, ніби сплощеною, ці зображення створюють всередині самої композиції особливе ритміко-кольорове силове поле, що сприймається як глибинний простір людських почуттів і настроїв.

Ігор Швачунов – член Національної спілки художників України

Ігор Швачунов – член Національної спілки художників України

Ігор Швачунов працює у галузі станкового живопису, графіки, художньої фотографії. Творчий доробок відзначається поєднанням романтичної піднесеності та відчуттям складнощів і трагічних колізій життя.

Ігор Швачунов. Велика прогулянка

Особливе місце в творчості займають композиції на міську тематику, дискурсивний діапазон яких митець постійно розширює. У натюрмортах виявляє проблему сутності речей, їхньому побутуванню у часі та просторі.

Ігор Швачунов. Дощ в Глiвице

Історико-культурні враження знайшли втілення у символіко-філософських композиціях. Відлуння давніх цивілізацій одночасно є і засобом створення на полотнах нової реальності.

Тетяна Луцик – сумська художниця, яка нині живе у Швеції

Тетяна Луцик – сумська художниця, яка нині живе у Швеції

Тетяна Луцик закінчила графічний факультет Курського державного університету мистецтв.

Тетяна Луцик. Суботнiй вечiр. Диптих

Картини Тетяни Луцик – це реалістичний пейзаж і натюрморт. Вони ліричні, з відтінком легкої ностальгії. Разом з тим, художниця випробовує себе у нових стилях та напрямках, вона завжди готова до експериментів.

Тетяна Луцик. Мій рай

Роботи Тетяни Луцик знаходяться в приватних колекціях поціновувачів мистецтва багатьох країн світу.

Микола Жулінський Заслужений діяч мистецтв, художник монументально-декоративного мистецтва, живописець, член Національної спілки художників України

Микола Жулінський – Заслужений діяч мистецтв

Творчість Миколи Жулінського має експериментальний характер. Майстер володіє гострим композиційним почуттям і відчуттям колориту.

Микола Жулінський. Тарас Шевченко. Думи мої

Як пише Сергій Побожій, Жулінський використовує якнайбільше лінеарні засоби, які створюють окремі площини – зони автономного існування.

Микола Жулінський. Казкове місто

“Розуміючи неможливість передати і осягнути у всій його повноті картини світу засобами, притаманними реалістичному, міметично-фігуративному живопису, протиставляючи позитивізму наукових пошуків неможливості точного знання, сумський митець вдається до підсвідомих образів, знаходячись у полі ірраціональних засобів тлумачення творцем картини світу”.

Валерій Шкарупа – живописець, графік, кераміст

Валерій Шкарупа – живописець, графік, кераміст

Валерій Шкарупа працює в техніках левкасу, живопису, графіки та в кераміці. Підґрунтя, яке він отримав на ниві реставрації, практичні навички, участь у археологічних експедиціях сформували власну культуру, філософський погляд на історію та мистецтво різних народів світу.

Валерій Шкарупа. Саргаси. Триптих

Валерій Шкарупа — автор самобутніх творчих проектів “Раку-кераміка” та міжнародних симпозіумів Land-Art, в яких відкрилося його тяжіння до стихій Земля, Повітря, Вода, Кисень. Природні явища мають для митця особливе духовне значення, з яких він черпає своє натхнення та художні образи.

Валерій Шкарупа. Червона риба біля білої гори

Нефігуративні полотна Валерія Шкарупи – метафізичне нагадування  про джерела планетарного буття. Він пише води у їх мінливості та у постійному рухові. Глядач занурюється у вибагливий декоративізм та плинність водоростей, у потоки сонця, яке гаряче нагріло мілини біля берега. Художник відчиняє перед глядачем стулки мушлі та дарує нам перлину, яка мерехтить під зеленим шаром води…Нефігуратив із його сюжетною неокресленістю найбільш відповідає потребі вмістити у полотні суму роздумів, почуттів, ледь вловимих імпульсів художника. Безсюжетна композиція, відкрита для діалогу із глядачем, з його фантазією, дає змогу навіяти думки про першосутності-пракультури, – так розповідає про творчість Валерія Шкарупи художниця і мистецтвознавець Ольга Петрова.

Лариса Аполлонова – художник-графік, сценограф, головний художник Сумського обласного академічного театру драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна

Лариса Аполлонова – художник-графік, сценограф

Лариса Аполлонова навчалась у відомих вчителів за фахом — В. М .Соклакова (Суми) та О. А. Калашнікової (Харків), які приділяли багато уваги графічному мистецтву та вплинули на формування творчої манери та становлення художниці.

Саме в графіці майстриня експериментує та знаходить нові ідеї та прийоми мистецького самовиявлення і виразності.

Л. Аполлонова. “Маруся Богуславка” (нар. арт. України Є. Серебрякова).
Фото: О. Целіка

Творчим методом Лариси Аполлонової стала нова концепція трактування образу та форми, поєднана із вишуканою стилізацію та винятково емоційною художньою мовою. У процесі підготовки до кожного спектаклю, як головний художник театру, Лариса Аполлонова виконує численні графічні замальовки, що породжують асоціативні образи і є стимулом для подальших авторських пошуків.

Л. Аполлонова. Спектакль “За двома зайцями”
Фото: О. Целіка

Лариса Аполлонова наділена яскравою творчою уявою, має глибоке розуміння натури з власною естетичною позицією. Твори відзначаються бездоганною композиційною побудовою, чуттям масштабу, яскравою індивідуальністю. Кожна з графічних серій може бути символом і ключем, що розкриває мистецький задум.

Михайло Юденков – художник, який позиціонує себе з неформальним поглядом на мистецтво

Михайло Юденков – художник, який позиціонує себе з неформальним поглядом на мистецтво

Михайла Юденкова називають “майстром пейзажу”, “послідовником Поля Сезанна”. Міський пейзаж, старовинні вулички, церкви на полотнах автора впізнавані, проте набувають дещо незвичайного вигляду, кольори робіт яскраві та холодні одночасно.

Автор: Михайло Юденков

Постаті на полотнах поєднують в собі реалізм та авторський погляд на кожну особистість, їм притаманна певна відмежованість від зовнішнього світу, унікальність сприйняття.

Автор: Михайло Юденков

Ніна Негреба – художниця, викладач Сумського вищого училища мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського

Ніна Негреба – викладач Сумського вищого училища мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського

Працює в галузі станкового живопису та декоративно-прикладного мистецтва. Живопис Негреби можна визначити як вишуканий монументалізм, який химерно синтезує напрямки, техніки і смисли.

Автор: Ніна Негреба. Із експозиції “Повернення офіціантки”

Створюю свою систему мислення і переживання. Це світ – мій, в якому йде внутрішній пошук з відчуттям індивідуальності. Відштовхуюсь від “почуттів”, і колір в моїх роботах завжди несе схвильованість, йде сплеск емоцій – входжу в певний стан “божевілля”, – саме так говорить про свою творчість Ніна Негреба. 

Автор: Ніна Негреба. Із експозиції “Повернення офіціантки”

Полотна Ніни Негреби – це завжди одкровення про жінок, образи яких подані майстром інакше, нестандартно, не так, як ми звикли їх сприймати.

А як ви вважаєте, кого із сумських художників має знати кожен житель міста над Пслом? Діліться своїми думками і враженнями у коментарях.

Коментувати
26 листопада 2020
25 листопада 2020
24 листопада 2020
23 листопада 2020
20 листопада 2020
19 листопада 2020
18 листопада 2020
17 листопада 2020