Я пережив передозування. Розповідають сумчани

0

31 серпня відзначають Міжнародний день поінформованості про передозування наркотиками. 

Сьогодні ми поговорили з трьома сумчанами, які пережили передозування. Це — три різні історії про початок вживання, передозування, порятунок і лікування від залежності.

Усі три історії поєднує одна деталь — трьох людей рятували підручними засобами, не маючи змоги надати допомогу медикаментами.

Тоді, коли увесь світ використовує налоксон, як антогоніст опійним наркотикам, в Україні просто купити його в аптеці та ввести людині з передозуванням неможливо. 

Попри те, що є Наказ МОЗ України від 15.01.2018 № 65, в якому зазначено, що лікарський засіб «Налоксон» відпускається без рецепта у кількості 2 мг (п’ять ампул препарату) на один відпуск, в аптеках за звичаєм просять рецепт. 

Так з’являються історії про контрастний душ для людини з передозуванням,  промивання вен водою з-під крану та інші методи допомоги, які не мають нічого спільного з доказовими способами порятунку.

Олексій

Фото ілюстративне. https://unsplash.com/

Я вперше зіштовхнувся з наркотиками ще коли навчався в училищі. Брат моєї знайомої був споживачем, і коли ми приходили до них в гості, в квартирі стояв їдкий запах фарби чи ацетону. 

Це був Радянський Союз, жодної інформації про наркотики не було. Наркозалежні були як інопланетяни — хтось говорив, що вони є, але мало хто з ними зіштовхувався. 

Згодом, близька людина попросила мене зробити для нього опій і передати. Я уже розумів, що це, але з процесом не зіштовхувався. Врешті, ми зібрали все, поїхали до тієї подруги з училища, і коли вона все підготувала, сказала, що треба спробувати.

Мої товариші погодилися й умовили мене. Перші рази мені подобалися, тож воно закрутилося: почав вживати щодня. Пам’ятаю, була ситуація, коли я не вживав три доби — я перестав спати, їсти, не знаходив собі місця, мені було дуже-дуже погано фізично. Серед ночі я поїхав до тієї дівчини з училища, попросив у неї вколоти. Як тільки зробив це — стало легше. Вона тоді сказала: “Ти уже наш. Ти вже споживач, і ти уже відчув, що таке добре, а що — погано”.

Це тривало близько двох років. Врешті я поїхав у іншу країну, де мені майже вдалося зіскочити. Але, коли повернувся в Суми, то знову захотілося вжити. Як тільки я вколов — втратив свідомість. Це був як наркоз, як кома — я нічого не відчував. 

Пам’ятаю, відкрив очі та відчув, що в роті ложка. Поруч сидів товариш, і поливав мене водою. Після цього я почав думати, як закінчити історію з наркотиками назавжди. 

Лікувався на стаціонарі, але це було досить важко. Врешті я перестав вживати опійні наркотики, але натомість почав приймати трамадол. 

Згодом я зустрів свою дружину, у нас народилася дитина. А у 2008 році, коли в Сумах відкрилася програма замісної підтримувальної терапії, я став її клієнтом. Погодився на ЗПТ дуже швидко, адже її ефективність була майже 100%. Мені найскладніше було пересилити ломку, а препарати, які видавали в лікарні, допомагали з цим справитися. 

Я вже давно відмовився від всіх видів наркотиків і приймаю мінімальне дозування медичних препаратів.

Сергій

Фото ілюстративне. https://unsplash.com/

Двадцять років тому я почав вживати наркотики. Спробував із цікавості. Часто чув про наркоманів, і постійно казав: “Та я раз спробую, і нічого не буде, не підсяду”. Спробував, потім пів року взагалі не вживав, думав, що контролюю себе. 

Врешті був період у житті, коли мав багато грошей, і дозволяв собі колотися частіше, але залежним себе ще не вважав. 

Пам’ятаю, прокинувся, а мене так ламає. Було дуже погано фізично, доки не вколовся. Тоді я вже зрозумів, що втягнувся. І понеслося, все полетіло: потрапив у тюрму, дружина після цього зі мною розлучилася. Усе склалося так, як у історіях про шкоду від наркотиків. Упевнений, ви чули не одну таку.

Перше передозування сталося через 12 років стажу. 

Я був випивший, попередив знайомих, щоб в разі чого відкачували, наче відчував. Коли я втратив свідомість — мене просто винесли на сходи в під’їзд — люди, з якими я вживав наркотики, подумали, що я помер. Там я пролежав близько 40 хвилин. Як мені потім розповідали, я майже не дихав, почорнів, серце билося дуже тихо. 

Я відкрив очі, побачив жінок, які намагалися мене відкачати. Вони викликали швидку й поліцію. У мене було відчуття, що я бачив все це з боку: себе, натовп людей, навіть чув, про що вони говорять. 

Швидку не дочекався, втік, як тільки стало легше. 

Загалом у мене було три передозування опійними наркотиками, але цей випадок був найстрашнішим. 

Урешті я поїхав на реабілітацію. Вона не допомогла — два-три місяці я був тверезий, згодом почав вживати спочатку раз у місяць, раз у два тижні, раз у тиждень, щодня. Так було доки я не розпочав лікування залежності й не став на замісну підтримувальну терапію. 

Зараз я щодня приймаю медичні препарати. Бажання повністю відійти від терапії періодично приходить. Я задумуюсь про те, щоб взагалі нічого не приймати. Але знаю одне — залежність буде поряд зі мною до кінця моїх днів. 

Іван

Фото ілюстративне. https://unsplash.com/

Я вперше спробував наркотики в шістнадцять років. Перед цим були конопля і клей — такий от початок дитинства. 

На той час у мене було багато грошей, хотілося експериментувати, спробувати щось нове. У систему (ред.прим. — систематичне вживання наркотиків) потрапив дуже швидко. І, будучи в системі, сів у тюрму “по малолітці”. 

Перше передозування пам’ятаю дуже добре, хоча у мене було їх багато. Я вийшов із тюрми, ми були на плантарі маку. Мені було близько 20 років, я залив собі три куби, і провалився в темряву. Нічого не відчував: ні нудоти, ні головокружіння. Просто втратив свідомість. Відкачав знайомий.

Згодом передози були ще кілька разів, але до швидкої не доходило. Зазвичай відливали або доколювали вени водою. Тоді налоксону в нас не було, рятували людей підручними засобами. 

***

Яна Дейнека, представниця БО БФ “Всеукраїнське об’єднання людей з наркозалежністю” на Сумщині та соціальна працівниця ГО “Клуб “Шанс”

Яна Дейнека

Лише за останній рік роботи в сфері зменшення шкоди від вживання наркотиків мені відомо про мінімум вісім випадків передозування наших клієнтів. Це і опійні наркотики, й психостимулятори. 

Безумовно, таких випадків серед клієнтів було більше, просто ми про них не знаємо. 

Ця проблема нікуди не поділася, вона залишається дуже актуальною. Наразі частіше трапляються передозування солями, проте, опіоїди також не поступаються. 

На сьогодні у соціальних працівників “Клуб “Шанс” є можливість безкоштовно видавати споживачам ін’єкційних наркотиків, які є клієнтами напрямку профілактики ВІЛ, набори допомоги при передозуванні опіоїдами. Ми проводимо консультацію та передаємо ампулу препарату Налоксон, який є антидотом у випадку передозування опійними наркотиками, інструкцію до препарату, один шприц, спиртову серветку, інструкцію та брошуру. 

Були випадки, коли клієнти дзвонили та дякували, що ми наполягли взяти зіп-пакет. Зазвичай вони говорять, що врятували налоксоном когось зі знайомих. 

Траплялося, що клієнти дзвонили і говорили — відчувають, вкололи собі більше ніж треба. Питали, що робити. Вдома знаходили ампулу налоксону, отриману в нашому кабінеті. Так і рятувалися.

Видача налоксону стала можливою у рамках напрямку «Профілактика передозувань» проєкту «Профілактика, покращення діагностики, супровід лікування соціально значущих захворювань у Сумській області», який фінансує МБФ «Альянс громадського здоров’я».

Коментувати
20 вересня 2021
17 вересня 2021
16 вересня 2021
15 вересня 2021
14 вересня 2021
13 вересня 2021