Я вживаю психостимулятори п’ять років. І це моя історія

0

Цей текст, як і багато наших матеріалів, про наркозалежність. Сьогодні ми говоримо про солі. Це – сучасні психостимулятори. Вони досить поширені та доступні. Рекламу телеграм-каналів можна побачити на вулицях міста, замовити – пару кліків. І вони змінюють життя. Не на краще. 

Людина, яка п’ять років вживає солі, лікар-нарколог і соціальний працівник громадської організації “Клуб “Шанс” розповідають про солі, їх ефект на організм людини та про те, як допомагають наркозалежним у Сумах. 

Я вживаю психостимулятори п’ять років. І це моя історія

П’ять років тому моя подруга принесла згорток якогось наркотику і запропонувала покурити. Спочатку я подумала, що це трава, потім – амфетамін. Але вона сказала, що це дещо інше. 

До цього я вже пробувала різні наркотики. Зазвичай – опіати. Психостимулятори ми не вживали. Те, що вона принесла – було α-PVP, простіше – сіль. Перший прихід від неї я не могла зрівняти ні з чим. По-суті, я підсіла з першого разу.

Реакція організму на солі змінилася за два місяці. Спочатку я отримувала ефект одразу. Потім радував лише перший укол за день. Уже зараз сіль на мене не діє. Колю – реакції нуль, додаю – нічого, ще додаю – передоз. Лежу в судомах. Якщо не колюся – стає набагато гірше, відчуття, наче ти дерев’яний. 

Я роблю один укол у дві години. І організм постійно вимагає збільшувати дозування чи колотися частіше. Бувало, що я робила собі більше десяти уколів за ніч. В якийсь момент система самозахисту “хакається” (ред.прим – зламується). Під солями тобі байдуже, помреш ти, чи ні. 

Якщо комусь здається, що це прикольно – це мишоловка. Розумію, що я доросла жінка, яка потрапила в капкан. 

За п’ять років я пробила дно за дном. Ще два роки тому я сміялася з тих, хто шукає закладки. А зараз прокидаюся о шостій ранку, щоб обійти весь район і обшукати всі закутки. Тепер для мене це нормально. Тепер я бачу їх крізь сніг і стіни. Солі займають увесь мій час, всі гроші, всі емоції. Я схудла на 30 кілограмів, постійно відчуваю апатію до життя, у мене погіршилася пам’ять, я можу забувати прості слова. Окрім цього, у багатьох людей, які вживають солі, починають з’являтися думки про самогубство. Я справляюся з цим, адже маю більш-менш стабільну психіку. Але сіль так впливає на мозок, що думки про суїцид є у багатьох. 

Максимальний термін моєї тверезості – 20 днів. Потім я зривалася і йшла за дозою. 

За ці п’ять років померли всі, з ким я починала солити. Немає нікого. Вже й імена забули. Люди згорають як сірники.

Для того, аби краще зрозуміти, що таке солі та як вони впливають на фізичний і психічний стан людини ми поговорили з Андрієм Птащенком, лікарем-наркологом КНП СОР “Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань”.

Андрій Птащенко

Чіткої формули суміші “солей” немає. Це значить, що ніхто напевно не знає її склад. Наразі судмедексперти навчилися виявляти в ній Альфа-піролідинопентіофенон (α-PVP) – синтетичний психостимулятор, як один зі складових. Також туди можуть додавати амфетамін, барбітурати тощо. Різні суміші можуть містити різні компоненти. 

Існує теорія, що солі не виводяться з організму. Або, принаймні, виходять у надзвичайно малій кількості. Скоріше за все, вони відкладаються в мозку, мозочку, печінці, серці, легенях. Проявитися це може через багато років, у вигляді різних хвороб і патологій. 

Унаслідок системного вживання солей з’являються неврологічні порушення: посіпування, неконтрольовані рухи, зміни ходи, тикові розлади. Усе це може бути навіть в стані тверезості. Наразі мова йде про те, що ці процеси є незворотніми. 

Зі сторони психіки часто з’являються психозоподібні стани: галюцинації, прояви параної, манії переслідування. На фоні цього людина може відмовлятися спати, вживати їжу, почати переслідувати “уявного переслідувача” тощо. 

Щодо порушень сну, то під час вживання психостимуляторів люди здатні не спати кілька днів, а то й тижнів. Усе це, звичайно ж, впливає на фізичний стан. Організм починає з усіх можливих “сховищ” діставати ресурси та підтримувати процес життєздатності. Але ці запаси не безкінечні, тож дуже швидко розвивається печінкова чи ниркова недостатність, міокардит, м’язова гіпотрофія. У свою чергу, шкіра стає землистого кольору, з’являються виразки та рани.

Коли ми говоримо про опійну залежність, то під час лікування людина може отримувати замісну підтримувальну терапію (ЗПТ) – бупренорфін чи метадон і поступово повертатися до звичайного життя. У випадку із солями ЗПТ немає. Навіть після курсу детоксикації в закритих стаціонарах люди, які вживали солі, можуть досить швидко повернутися до наркотиків. 

Окрім цього, варто розуміти, що специфічної допомоги при передозування психостимуляторами також немає. Якщо людина має передозування опійними наркотиками, то вивести її з цього стану може препарат Налоксон. Проте, у випадку з сіллю, лікарі надають допомогу в залежності від симптомів. 

На жаль, сьогодні медики лише накопичують інформацію про сіль. Цей наркотик ще мало вивчений і досліджений як у лікуванні, так і у виведенні із психозоподібних станів. 

У Сумах людям, які вживають наркотики, допомагають соціальні працівники громадської організації “Клуб “Шанс”. Саме вони надають їм консультації, підтримку, проводять асистоване тестування на ВІЛ, гепатити чи роблять скринінг на туберкульоз. 

Соціальна працівниця Яна Дейнека розповіла, як допомагають тим, хто вживає психоактивні речовини.

Яна Дейнека

Коли людина вперше до нас звертається, то ми заводимо їй анонімну картку, присвоюємо особистий код. Проводимо асистоване тестування на ВІЛ, гепатит, робимо скринінг на туберкульоз. 

Окрім цього, щодня ми видаємо клієнтам роздаткові матеріали: шприци, голки спиртові серветки, лубрикант, презервативи, журнали та різні брошури. Усе це робиться для профілактики передачі небезпечних захворювань та з метою зменшення шкоди від вживання наркотиків.

Зазвичай, люди, які вживають солі, не хочуть розпочинати реабілітацію. Якщо порівняти їх з клієнтами, які вживають опіати, то останні рано чи пізно переходять на замісну терапію.  

Психоактивні речовини настільки сильно діють на мозок, що самостійно відмовитися від них просто неможливо. У організмі виробляється багато дофаміну – гормону щастя. Кайф приходить дуже швидко, і так само швидко зникає. Відразу після цього слідує стадія депресії, подавленості, апатії. Саме це змушує людей хотіти повернутися назад в стан ейфорії. І саме через це вони починають цілими днями шукати закладки, гроші на закладки, крутитися, як білка в колесі. 

До нас в організацію вони приходять за чистими роздатковими матеріалами, протестуватися чи отримати консультацію.

Приходять як дуже молоді люди, так і поважного віку. Загалом, від 20 до 60 років. Зазвичай, уперше молодь пробує сіль для розваги, але також швидко підсідає.

Можу сказати, що ті, хто вживають психостимулятори, дуже розсіяні, засмикані. У них відразу погіршується загальний зовнішній вигляд, мовлення може бути структурованим та логічним, але дивляться наче крізь тебе. Голос не тягнеться, людина не залипає, як від опійних наркотиків. Вони бадьорі, можуть не замовкаючи говорити годинами. Але вигляд буде зовсім не той, що раніше. 

Ми постійно говоримо клієнтам про шкоду α-PVP, розказуємо, як саме солі впливають на їх організм і психіку. Інформуємо про безпечну поведінку, профілактику різних захворювань, реабілітаційні центри. Звичайно, я кажу їм “Що ти з собою робиш? Зупинися”. Але я думаю, що прийняти рішення кинути наркотик вони можуть лише самостійно. І вже після цього їм зможуть допомогти спеціалісти. Не хочеться вірити, що все втрачено. 

Діяльність, яку здійснює Яна Дейнека у громадській організації “Клуб “Шанс”, проводиться завдяки фінансуванню від ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» в рамках реалізації напрямку профілактики розповсюдження ВІЛ серед ключових груп населення та від МБФ «Альянс громадського здоров’я», який забезпечує поставки роздаткових, профілактичних та інформаційних матеріалів.

Коментувати
26 лютого 2020
25 лютого 2020
24 лютого 2020
21 лютого 2020