Як не вигоріти в декреті: розповідає сумська психіатриня

0

Зазвичай, поняття “емоційного вигорання” пов’язують із професійною діяльністю, і хоча материнство – не професія, робота мами дуже складна, емоційно насичена, напружена та забирає багато сил і енергії. 

Як не “згоріти” в декреті, про основні стадії та ознаки емоційного вигорання, як вийти з цього стану і де брати енергію аби бути сповненою сил розповіла лікарка-психотерапевтка Оксана Брезме. 

Як не вигоріти в декреті: розповідає сумська психіатриня

Ознаки емоційного вигорання

Одноманітність у навколишньому середовищі жінки, невідповідність очікування та реальності, соціальне оточення, яке диктує, що “проблеми жінки – це лише її проблеми” та відсутність вільного часу – все це причини виникнення стану емоційного вигорання у жінок в декреті. 

На першому етапі жінка поводиться дуже активно і намагається всюди встигати, рішуча, готова здолати всі труднощі і не звертає уваги на те, що погано спить, мало їсть і відпочиває, перестає займатися своїми звичайними справами, а життя переходить в рутину.

Спочатку вона нормально тримається і все встигає, та в процесі цієї діяльності відбувається поступова втрата енергії. Жінка починає втомлюватися, до неї приходить усвідомлення того, що скільки б вона не працювала, а справи все одно не закінчуються, вони завжди одноманітні. 24 години на добу, 7 днів на тиждень: і це стосується не тільки дитини, до цього ще додається прання, прибирання та приготування їжі. На наступному етапі проявляються порушення сну, вона може погано спати або з нетерпінням чекати ночі, аби цей день скоріше закінчився. 

Згодом з’являється повна відсутність задоволення від того, що вона робить. Щоб ти не зробила – все погано. Навіть коли все добре і все виходить, жінка не отримує зворотного зв’язку та віддушини. Зроблене не приносить задоволення, а дитина на цих етапах, як правило, ще маленька, і поглинає більше енергії, ніж її може давати. 

Після пологів стан здоров’я жінки різко змінюється, чим більше вона втрачає енергії, тим більше проявляється хронічних захворювань. У такому стані важко реалізувати все заплановане на день. 

Профілактика емоційного вигорання.

Це нормальний процес і якщо мама була до цього готова, то вона нормально реагує. Для людини ж, яка була соціально активною, ця зміна обстановки на одноманітну роботу, від якої не отримуєш задоволення, досить травматична. Хочеться щастя, реалізації материнського інстинкту, але цього, на жаль, не відбувається. Це не проблема і не патологія, адже спочатку його просто немає. 

Жінка починає отримувати віддачу тоді, коли дитина стає активною, повзає, проявляє міміку, але коли вона лише спить, їсть, плаче – цього, звісно, немає. На цьому фоні з’являється роздратованість в сторону оточення та малюка. З’являється почуття провини. Жінка думає, що злитись на дитину, яка ще маленька і нічого не розуміє – погано і робить висновок, що вона погана мати. Жити весь день з почуттям того, що ти “погана” дуже важко. 

Після цього може виникнути апатія. Якщо раніше у жінки були якісь інтереси чи особисті справи, то на останньому етапі її перестає цікавити повністю все. Їй не хочеться ні фарбуватися, ні одягатися, ні виходити кудись та бачити людей, у важкому стані не хочеться бачити і дитину. 

На цьому етапі часто з’являються родичі, які помічають, що мама почала дивно себе поводити. Вона починає огризатися та агресивно себе вести, її нічого не цікавить. Рвуться соціальні зв’язки, які і до того вже ослабли. У таких умовах мама відчуває дискомфорт і це може розвинутися до депресивного синдрому. 

Найперше, що може робити жінка завагітнівши, аби запобігти вигоранню в декреті – це відстоювати власні кордони. У неї має бути свій особистий простір. Вона не повинна забувати про свої захоплення та хобі і виділяти бодай дві години в день на себе. Жінка не повинна лишати всі свої справи лише тому, що вона вагітна чи стала мамою. Важливо підтримувати зв’язок зі своїми друзями, родичами і не замикатися в собі. 

Якщо вигоранню не вдалося запобігти, то перше, що слід зробити – визнати, що ця проблема є. Слід зрозуміти, що це процес, який має кінець і у цьому стані ви не будете знаходитись вічно. Не нав’язуйте собі почуття провини за те, що відбувається. 

Хатні обов’язки і догляд за дитиною не повинні лежати лише на жінці, їх мають розділити мама з татом порівну, в залежності від можливостей. Бабусі та дідусі замість того, щоб лише роздавати поради, можуть побути з дитиною, сходити в магазин чи допомогти у інших справах, аби у мами була можливість відпочити. 

Я раджу знову поновити зв’язки з людьми, з якими ви перестали спілкуватися після пологів. Не сидіть в чотирьох стінах, виходьте з квартири не лише на дитячий майданчик. Якщо вам пропонують і у вас є можливість – не відмовляйтеся від поїздок. Намагайтеся дізнаватись щось нове. Слідкуйте за собою, не забувайте фарбуватися та купувати для себе новий одяг. Коли жінка подобається собі, то й почувається значно краще. 

Також пам’ятайте про здоровий сон та правильне харчування. 

Що робити оточенню

Якщо в сім’ї не прийнято говорити одне з одним, то розпізнати емоційне вигорання мами важко. Чоловік думає, що у жінки немає настрою через пологи, замість того, щоб сісти і поговорити та дізнатись про її самопочуття. 

Не вживайте слів “ти повинна” чи “ну це ж ти хотіла дитину”. Насправді мама і сама розуміє, що вона повинна і чого хотіла. 

Запитуйте у жінки, як вона себе почуває, чого б їй хотілося, пропонуйте організувати ваше життя так, аби було легше всім. Не забувайте про взаємопідтримку. Адже в здоровій родині росте здорова дитина. 

Звернутися за допомогою чи чекати поки цей стан мине?

Добре, якщо жінка ще здатна сама робити щось, що допомагає їй почуватися краще. Але якщо вона не може собі зарадити і відчуває, що цей стан затягується, то варто звернутися до психолога. Він може розробити план і запропонувати варіанти аби мотивувати маму вийти з цього стану. 

Це не нова проблема, хоча говорити про це почали не так давно. У нашому суспільстві говорити про це не прийнято, у нас це табу. Наші мами та бабусі взагалі не мали соціальної підтримки, а така думка, як “я не можу впоратись з дитиною” взагалі не повинна була виникати. “Ти мама і ти повинна” – такі правила – це жорсткі соціальні рамки для кожної жінки. 

Наше суспільство почало змінюватись і, на щастя, жінки почали про це говорити. 

Коментувати
06 грудня 2019
05 грудня 2019