Як працює на Сумщині піший маршрут профілактики ВІЛ

0

У Шостці працює аутріч-маршрут профілактики соціально-небезпечних хвороб.

Це напрямок роботи громадської організації “Клуб “Шанс”, під час якого соціальний працівник виходить на місця збору та безкоштовно видає споживачам ін’єкційних наркотиків чисті шприци, голки, презервативи, лубриканти та спиртові серветки. 

Майже щодня він проходить віддаленими районами міста, щоб забезпечити стерильними інструментами клієнтів, а також протестувати їх на ВІЛ, вірусні гепатити В і С, зробити скринінг на туберкульоз, проконсультувати та просто підтримати. 

Трибуна пройшла пішим маршрутом профілактики разом із соціальним працівником, аби показати, як борються з розповсюдженням соціально-небезпечних хвороб на Сумщині під час війни. 

Ми зустрічаємося з соціальним працівником “Клубу “Шанс” Едуардом Тімашовим у віддаленому мікрорайоні Шостки. Тут, на окраїні міста, де приватний сектор плавно переходить у посадку, розпочинається аутріч-маршрут. 

Едуард працює в Шансі приблизно з 2010 року. Проте, свою історію починає розповідати з періоду на кілька років раніше. Тоді, у далекому 2007 році, він звільнився з місць позбавлення волі, вдома багато читав і переосмислював своє життя, шукав можливість щось змінити. 

— До цього я багато років вживав наркотики, проте, втомився від них, від проблем із поліцією. Десь у той період у Шостці почали впроваджувати замісну підтримувальну терапію — державну програму лікування опіоїдної залежності. До міста приїхав Олексій Загребельний [ред.прим. — засновник ГО “Клуб Шанс”], ми познайомилися, почали спілкуватися. Він допоміг мені стати лідером спільноти — я брав участь у конференціях щодо впровадження ЗПТ, тренінгах із соціальної роботи, у школах адвокації тощо. Паралельно я став одним із перших пацієнтів ЗПТ у місті. 

Уже за кілька років Шанс відкрив у Шостці стаціонарний пункт видачі засобів профілактики для споживачів ін’єкційних наркотиків. Едуарда взяли на роботу в якості соціального працівника за принципом “рівний — рівному”. 

Едуард

— Проте, вже тоді ми розуміли, що не кожен споживач наркотиків піде до стаціонарного пункту, особливо, якщо він при медичному закладі. Значно ефективнішим здавалося виїжджати на місця збору велосипедом або виходити на піший маршрут.

До 2011 року Едуард допрацював стаціонарно, а потім перейшов на аутріч. 

Це для мене не робота, це наче стиль життя

— Беру з собою рюкзак, туди — шприци, лубриканти, презервативи, тести, спиртові серветки, журнали. І виходжу на маршрут. 

Едуард говорить, деякі його клієнти не хочуть світитися в лікарні, не завжди прагнуть стати на медичний облік, у когось навіть родина не знає про те, що він чи вона вживає наркотики. Таким клієнтам легше підійти на якусь із непримітних локацій маршруту. 

— Мені можна просто зателефонувати й запитати, на якому я етапі та підійти на кілька хвилин саме туди. 

За день до нього за роздаткою приходить близько 30 людей. У сезон [ред.прим — сезон збору маку], додає Едуард, часто приїжджають люди за стерильними шприцами й з інших сіл та селищ. 

Ми зупиняємося. Соцпрацівник показує локацію, говорить, тут сходяться дороги з інших районів міста. Поруч парк. Усе оптимально продумано. Показуючи локальну архітектуру, піддається філософії про значення “Сталінські будівлі” та пояснює нам, не місцевим, — при Сталіні їх лише реставрували, а будували значно раніше. “Багатоповерхівки — безкультурний шар, адже культура не будується у сім-десять поверхів”. 

— Ось тут колонка, з неї я набираю безпритульним котам і собакам води — вони мене вже впізнають і зустрічають. Це, до слова, принципи моєї релігії — ми з дружиною підгодовуємо тварин, багатьох із вулиці забрали додому, деякі самі прийшли до нас жити. 

На голос Едуарда дійсно виходить абсолютно реальний кіт. 

Едуард видає роздаткові матеріали клієнтам, консультує. Один із них говорить про замісну терапію, зокрема, що останні препарати, які він отримав, здається відрізняються від попередніх. Одне із припущень, що причиною цього може бути закупка препаратів ЗПТ у іноземних постачальників, так як завод, який виграв тендер і виробляв терапію в Україні, не працює через війну. 

Інші беруть шприци — двушки, п’ятірки, десятки — залежно від власної потреби. 

— Якщо у споживача наркотиків не буде доступу до стерильних шприців і голок — вони почнуть використовувати повторно старі. Митимуть їх, ховатимуть у місцях вживання, братимуть шприци в партнерів по голці. Це небезпечно з точки зору поширення хвороб, які передаються через кров. Для цього і працюють програми профілактики — щоб не допустити розповсюдження соціально небезпечних захворювань у суспільстві. 

Також клієнти організації можуть безкоштовно протестуватися на ВІЛ і вірусні гепатити В і С. 

— Клієнти охоче тестуються, особливо новенькі. Якщо хороша погода — я проводжу тестування на локації під відкритим небом. У роботі ми використовуємо швидкі тести, результат яких відомий уже за 15 хвилин. Якщо ж сніг або дощ — запрошую до свого будинку. Для мене це нормально — провести тест клієнту в себе вдома. 

Едуард підкреслює — ця робота для нього — стиль життя. Майже всіх клієнтів він добре знає, з деякими знайомий ще з дитинства.

— Проте, є робочі принципи, які ми не порушуємо. Зокрема, якщо до мене прийде людина, і скаже, що він Сергій, а я знатиму, що це, наприклад, Іван, я звертатимуся до нього так, як він представився. І ніколи не подам виду, що знаю, хто переді мною. Ми працюємо анонімно та конфіденційно, на кожну людину заводиться унікальний код і карта.

Деяким людям потрібні не скільки шприци, скільки поговорити, відкритися комусь поза сім’єю. “До соцпрацівника має бути довіра, це не працюватиме, якщо просто повісити об’яву про видачу голок на районі”.

— І для того, щоб вислухати людину, не треба бути кваліфікованим психологом. Треба просто бути собою. 

Едуард говорить, що програми профілактики ВІЛ мають реалізовуватися і стаціонарно, наприклад, при лікарнях. До слова, у Шостці стаціонарний пункт “Клубу “Шанс” у медзакладі також є. “Проте, в місті має бути хоча б 50/50 офісної та аутріч роботи”, — підсумовує.

— Інколи звертаються батьки споживачів наркотиків, які хочуть, щоб їх діти почали свідоміше ставитися до власного здоров’я, стали на програму ЗПТ і розпочали лікування. Я завжди консультую близьке оточення клієнтів.

Аутріч і повномасштабне вторгнення

— У перший день повномасштабного наступу в мене був шок. Проте, довелося швидко зібратися, адже багатьом клієнтам потрібна була підтримка, їх цікавило, що буду робити саме я. Тож відчував на собі цю відповідальність, консультував їх і підтримував. 

Ситуація в Шостці, як і в багатьох містах Сумщини, була та залишається складною. 

На початку березня Едуард почав знову виходити на піший маршрут профілактики. Говорить, у кожен вихід бере з собою роздаткові матеріали для клієнтів, власні документи й свою “екстрену валізу”. 

Кілька місяців “Клуб “Шанс” і партнери не могли доставити в Шостку швидкі тести на ВІЛ. Спершу — через блокаду міста й прилеглих населених пунктів, потім — через труднощі з логістикою. Забезпечити й відновити тестування вдалося з травня. 

— Знаєте, що я зрозумів? Кожна людина — настільки глибока. Просто хтось не хоче собою займатися, а хтось навіть не знає про свій потенціал. Близько 12 клієнтів організації прийшли до мене в перші дні й сказали — готові захищати місто. Цей дух — я просто оторопів! Це не прості люди, але якою була їх мотивація стати на захист свого дому. 

Наостанок питаю в Едуарда, хто він для своїх підопічних — соцпрацівник чи друг? 

— Я б сказав, що я для них наставник. Вони знають, що зі мною можна поговорити хоч про профілактику захворювань, хоч про терапію, хоч про зірки, хоч про пласку землю. Я їх підтримаю. 

Зараз Едуард працює у звичайному режимі. І тестів, і роздаткових матеріалів вистачає. Аутріч маршрут у Шостці діє попри щоденні обстріли прикордонних із громадою населених пунктів і околиць міста. 

Робота громадської організації “Клуб “Шанс” щодо профілактики, покращення діагностики, супроводу лікування соціально значущих захворювань здійснюється за фінансування ЦГЗ МОЗ України.

*Усі фото зроблені з дозволу учасників.

Коментувати
08 серпня 2022
05 серпня 2022
04 серпня 2022
03 серпня 2022
02 серпня 2022
01 серпня 2022
29 липня 2022
28 липня 2022
27 липня 2022
26 липня 2022