Ми з тобою однієї крові: як розвивається донорський рух на Сумщині

0

Всесвітній день донора крові відзначають 14 червня. Його заснували у травні 2005 року. Журналісти “Трибуни” разом із фахівцями Сумського обласного центру служби крові спростовують найпоширеніші міфи про здачу крові та розповідають неймовірні факти про донорський рух на Сумщині.

5 міфів про донорство

  1. Донорство – це боляче і довго

Донація – доволі проста і не дуже тривала процедура.

Спершу реєстрація і заповнення анкети. Потім – огляд у терапевта і здача переддонаційних лабораторних тестів.

Якщо говоримо про донацію крові, то забір стандартної дози – 450 мл, триває приблизно 12 хвилин. Якщо йдеться про донацію плазми, то все залежить від дози, яку визначить лікар. У нас є 3 дози – 650, 750 і 800 мл, процедура займає трохи більше часу, коли організм підготовлений, то це приблизно 40 хвилин, – пояснює головний лікар СОЦСК Світлана Кривцун.

Перед донацією кандидата частують чаєм і печивом. Після здачі крові донор має право на відпочинок і отримує грошову компенсацію на обід.

Інфографіка УП.Життя

Інфографіка УП.Життя

Минулий рік ми прожили під девізом “Центр служби крові – дім для донора”. Ми робимо все для того, аби Центр не був страшною медичною установою, де спершу “проткнуть” палець, потім вену, а далі – вип’ють кров, а щоб там було затишно і комфортно і хотілося знов прийти до закладу, – говорить директор СОЦСК Наталія Трофименко.

  1. Потрібна кров рідкісної групи, а в мене поширена

Донорська кров потрібна завжди. Якщо група крові розповсюджена серед донорів, то і реципієнтів, які її потребують, не менше.

Найбільш рідкісна група крові 4 з негативним резус-фактором, але й реципієнтів із такою групою крові теж дуже мало. Нам потрібна будь-яка група крові. У Центрі є розрахункові показники, ми знаємо скільки в області потрібно компонентів тієї чи іншої групи крові в день. До того ж, маємо 8-денний запас будь-якого компонента крові, – говорить Світлана Кривцун.

Фахівці констатують, що кількість тих, хто готовий поділитися своєю кров’ю, залежить не тільки від якихось суб’єктивних чи об’єктивних факторів, а й від сезону.

Не багато охочих здавати кров під час затяжних свят чи довготривалих вихідних. Традиційно кількість донорів зменшується під час новорічно-різдвяних, великодніх і травневих свят. Також активність донорів знижується влітку, адже це пора відпусток. Чимало людей їдуть на відпочинок, інколи не лише за межі міста, а й країни, – зауважує директор СОЦСК Наталія Трофименко.

Цьогоріч діють на випередження. Поштою потенційним донорам розсилатимуть інформаційно-роз’яснювальні листівки.

Ми замовили у типографії 40 тисяч листівок. Укладаємо договір із Укрпоштою і буде адресна доставка цих друкованих матеріалів. Їх разом із газетами вкидатимуть у поштові скриньки, – розповідає Наталія Трофименко.

Інфографіка УП.Життя

Інфографіка УП.Життя

Якщо ви таки вирішили стати донором, то знайте, що ним може стати громадянин України, який досягнув 18-річного віку і якому не протипоказана здача крові чи плазми.

  1. Здавати кров шкідливо

Донорство не шкодить здоров’ю, а навіть покращує стан організму.

За словами фахівців, у постійних донорів нормалізується кровообіг, відбувається профілактика серцево-судинних захворювань і загальне омолодження організму, покращується робота імунної системи.

Інфографіка УП.Життя

Інфографіка УП.Життя

До того ж, тим, хто здає кров регулярно, держава гарантує кілька заохочувальних бонусів.

У Сумах крім загальнодержавних пільг, таких як надбавка до пенсії, безкоштовне зубопротезування та ін., Почесні донори мають місцеві – 25% знижку на компослуги, безкоштовний проїзд у комунальному транспорті. Останні два роки донори отримують матеріальну допомогу на оздоровлення – у 2018-му це 750 гривень.

  1. Під час здачі крові можна заразитися

Нині на Сумщині крім обласного центру служби крові функціонує три відділення закладу: в Конотопі, Шостці та Ромнах.

Усі донорські пункти забезпечені одноразовим, стерильним обладнанням та індивідуальними системами.

Шприци та голки одноразового користування розкривають тільки в присутності донора. Після використання їх знищують.

Потенційний донор не може заразитися, а навпаки має можливість перевірити стан свого здоров’я, бо він здає аналізи на приховані інфекції.

Інфографіка УП.Життя

Інфографіка УП.Життя

Ми намагаємося звести людський фактор до мінімуму, аби максимально зменшити ймовірність лікарської помилки. Кров для аналізів відбирається з одноразової системи у вакутайнери – одноразові вакуумні пробірки. Це дозволяє уникнути контакту з повітрям, руками медперсоналу, недостатньо стерильним посудом тощо, – наголошує головний лікар СОЦСК Світлана Кривцун.

Кожна пробірка маркується – на спеціальній наклейці, яка видається комп’ютерною системою автоматично, вказується індивідуальний штрих-код донора і код донації.

Пробірки з операційного залу спеціальним підйомником доставляються нагору в лабораторію – ніхто не носить їх по поверхах і приміщеннях.

Сучасний лабораторний комплекс, розрахований на дослідження 600 зразків щодня, працює за принципом однієї пробірки. Лаборанти переставляють пробірки з підйомники до аналізатора. Далі він сам відбирає з пробірки зразки на різні дослідження і видає готовий результат, який також заноситься до даних донора у інформаційній карті.

Коли завідувач відділення онкогематології обласної дитячої лікарні говорить, що за останні 6 років після переливання компонентів крові не виявлено жодного гепатиту, ми пишаємося цим, адже такого результату дуже важко досягти, – додає Світлана Кривцун.

  1. Мені це ніколи не знадобиться, тому я не буду здавати кров

Переливання крові, а відтак допомога донорів, може знадобитися будь-якій людині, від цього ніхто не застрахований.

За статистикою, трансфузії за своє життя потребує кожен четвертий житель планети.

Фахівці зауважують, що на Сумщині діє потужний донорський рух, проте реципієнтів все одно більше. Тож потреба у донорах не зникає.

Здебільшого отримуємо заявки на компоненти крові від Сумської обласної дитячої клінічної лікарні, перинатального центру і онкодиспансеру, – зауважує Наталія Трофименко.

Інфографіка УП.Життя

Інфографіка УП.Життя

Не будьте байдужими, якщо є така можливість – здайте кров і врятуйте чиєсь життя.

 4 неймовірних факти про донорство на Сумщині

За даними Міністерства охорони здоров’я в середньому по Україні 14 донацій на 1 тисячу населення.

Минулоріч було зареєстровано 558 тисяч донорів, з яких лише 46 985 є активними і здають кров регулярно, від 3 разів на рік.

У розвинених країнах світу показник донацій на тисячу населення складає до 40. В Америці – до 100. А в Сумах – 190!

На кінець 2017 року в базу Сумського обласного центру служби крові було зареєстровано 45 162 донори. Порівняно з 2015 роком їх кількість збільшилася майже у 2 рази. 90 % з них – штатні донори, які здають компоненти крові регулярно, – розповідає головний лікар СОЦСК Світлана Кривцун.

У Сумській області 35 донорів мають звання Заслужений донор України (всього в державі їх 115-ть). Це означає, що вони безоплатно здали кров не менше 100 раз або плазму – 120.

Вражає історія Олександра Ткачова. Він першим в Україні удостоєний звання Заслуженого донора. За 37 років донорського стажу сумчанин здав 130 літрів крові. Цей чоловік завжди у гарному настрої, попри всі негаразди, тому ділиться він не лише своєю кров’ю, а й позитивом, – говорить координатор донорського руху СОЦСК Олена Геренко.

Фото trіbuna.sumy

Фото trіbuna.sumy

Більше 4 тисяч жителів регіону удостоєні звання Почесний донор. Для цього треба здати кров не менше 40 разів або плазму – 60.

За день центр крові приймає до 350 донорів. Близько чверті відвідувачів СОЦСК та його відділень – первинні донори, які вперше проходять детальне обстеження на сучасному обладнанні. Завдяки цьому в населення виявляють приховані інфекції.

До слова, на початку року СОЦСК підтвердив відповідність своєї роботи Міжнародному сертифікату ISO 9001:2015 і залишається єдиним українським центром служби крові, який його має. Це гарантує найвищий в Україні рівень безпеки та якості компонентів крові.

3 причини стати донором

Бути донором не лише потрібно, безпечно і почесно, а ще й корисно. Про це твердять як фахівці, так і ті, хто ділиться своєю кров’ю постійно. Їх називають кадровими донорами.

Фото із Facebook

Фото із Facebook

Пані Ірина має 2-річний стаж донора. Зізнається, вперше здала кров, бо знайомі попросили термінової допомоги.

Онкохворий хлопець потребував термінового переливання. Треба було багато тромбоцитів. Вже здали всі родичі й друзі, тож почали шукати доброчинців серед знайомих, бо це було питання життя і смерті. От я й зголосилася допомогти – так вперше стала донором, – розповідає Ірина Совенко.

Тепер донорство для жінки – стиль життя і сімейна традиція. Кров систематично здають родиною, разом із чоловіком, старшими синами і їхніми дружинами, готується долучитися найменша донька.

Фото із Facebook

Фото із Facebook

Скільки разів здала кров за цей час не рахувала. Традиційно донація у мене раз на три тижні. Ми часто здаємо кров для важкохворих дітей. Коли дивишся в очі малечі, яка хоче жити, розумієш, що ти просто не маєш права бути байдужим, – каже пані Ірина.

Тим же, хто ще тільки думає здавати кров чи ні, Ірина Совенко називає як мінімум 3 причини, чому варто стати донором.

По-перше, це корисно для здоров’я, адже у такий спосіб оновлюється кров і омолоджується організм. По-друге, коли ми щось віддаємо, то вдвічі більше отримуємо, тож варто поділитися частинкою себе з тими, хто цього потребує. По-третє, ми ж прийшли у цей світ не просто так, в кожного з нас своє призначення. Донорство, як на мене, почесна місія.

До того ж, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, люди, які постійно здають кров, в середньому живуть на 5-7 років більше. Відтак приємним бонусом може стати ще й довголіття.

Коментувати
01 грудня 2021
30 листопада 2021
29 листопада 2021
26 листопада 2021
25 листопада 2021
24 листопада 2021
23 листопада 2021
22 листопада 2021