Жителі Сумщини у складі куреню “Вовки” перемогли в грі Гурби-Антонівці

0

Протягом трьох днів у лісі на Тернопільщині проходила теренова гра “Гурби-Антонівці”. На неї приїхали близько 300 осіб з Івано-Франківська, Києва, Львова, Сум і Тернополя. Учасники жили в лісі та відтворювали партизанську боротьбу на місці найбільшого бою УПА проти НКВС.

Ми поговорили з курінним вовків Сергієм Литовкою (псевдо “Альпініст”) аби дізнатися, як готувалася команда з Сумщини та якою була гра цього року.

Сергій Литовка. Фото Ольги Сидій

Підготовка до гри

Учасниками гри “Гурби-Антонівці” може стати молодь зі всієї України, яка заповнила анкету та має сміливість поїхати в незвичну для себе обстановку – Тернопільські ліси.

Попередньо ми провели зустрічі зі студентами Сумського державного та Сумського педагогічного університетів, на яких розповіли про теренівку та можливість взяти в ній участь.

За два місяці до початку “Гурбів-Антонівців” ми почали знайомитися з відібраними учасниками та проводити їм тренування. До початку гри ми вже знали переваги та недоліки гравців, розуміли, як можна застосувати їх уміння.

Тренування ми проводили щонеділі. Показували учасникам що таке бої, порушували питання таборування, виживання, збору аптечки та особистої гігієни. Окрім цього, ми бігали, відтискалися, присідали та боролися в різних варіаціях: командою на команду, двоє проти одного та недосвідчені гравці проти досвідченого.

Також ми готувалися тактично – продумували схеми на кожен день: як шукатимемо прапор, як боротимемося з іншою командою.

Під час підготовки ми робили акцент на розумінні гравцями історії “Гурбів-Антонівців”, згадували ім’я Романа Атаманюка, який їздив на Гурби раніше та якому була присвячена гра у 2016 році.

Загалом, команду Сумщини представляли близько 50 людей з Ромнів, Конотопу та Сум.

Під час гри

Гра починається з офіційного відкриття біля меморіалу бою під Гурбами. Після цього починається показовий бій.

Фото: Ольга Сидій

Далі курені вітаються один з одним в центрі терену, виносять свої прапори, об’єднуються в рої та розходяться на місця старту.

Механіка гри наступна – аби перемогти, команди мають здобувати бали. Це можна зробити двома способами: знаходити ворожі прапори або зривати із суперників стрічки, які символізують життя.

Фото: Ольга Сидій

Взагалі, тернівка дуже складна. Гравці їдуть майже непідготованими. У лісі немає наметів, немає кухні, кожен сам себе забезпечує всім необхідним. Якщо вночі в лісі когось вбили, то йому доведеться самому ходити відновлюватися до Ради Вищих Спостерігачів. Окрім того, цьогоріч йшли дощі, гравці мали тенти, які потрібно було зібрати, організуватися й розвести багаття, облаштувати побут. У якийсь момент має з’явитися той характер, який дасть тобі розуміння – якщо не ти, то ніхто.

Фото: Ольга Сидій

У перший день ми організували пошук прапору та сформували опорні групи для захисту шукачів. На жаль, тоді ми не зустріли гравців іншого куреню, тож бою не було.

Другий день був більш динамічним. Ми знайшли групу Левів і вбили чоту. Далі зав’язався бій з диверсантами, в якому вбили і мене, і начальника штабу. У другій половині дня ми знайшли та забрали прапор супротивника.

Таким чином, курінь «Вовки», до якого увійшли півсотні сумчан і учасники з Тернополя, втретє поспіль став переможцем, набравши цього року 298 балів.

Фото: Ольга Литовка

Думаю, ми виграли тактично – знайшли прапор і знаходилися в далекій точці терену, тож до нас мало ходили супротивники. На жаль, цьогоріч бою “всі на всі” не було.

Нагадаємо, гра “Гурби-Антонівці” є найбільшою щорічною національно-патріотичною грою для молоді з усієї України. Вона проводиться у лісовому масиві біля села Антонівці Шумського району на Тернопільщині. Цього року гру організували  у сімнадцяте. Організатори заходу – Міністерство молоді і спорту України, Тернопільська облдержадміністрація та Молодіжний Націоналістичний Конгрес

Коментувати

19 липня 2019
18 липня 2019
17 липня 2019