Життя після війни: як проходить реабілітація учасників АТО на Сумщині

0

У Сумах обговорили питання медичної та психологічної реабілітації учасників АТО. Які проблеми турбують демобілізованих бійців і тих, хто нині в зоні бойових дій, як воїнам, котрі повернулися додому, допомагають знайти себе у мирному світі – про це розповіли психологи, медики і самі військовики. 

Фото tribuna.sumy

Офіцер відділення морально-психологічного забезпечення 27-ої Сумської реактивної артбригади Олександр Бондаренко з власного досвіду знає, наскільки складно атовцю адаптуватися до мирного життя і знову звикнути виконувати повсякденні справи.

Пам’ятаю, як повернувся з АТО, жінка попросила принести томатного соку. Я спускаюся в підвал, беру банку, іду, а потім зачіпаюся за куток і вона розбивається, я стою і не знаю, що далі робити. Це говорить про те, що в зоні АТО забуваються такі дрібниці, що банка може розбитися, а коли ти повертаєшся треба знову згадувати їх. Хоча ми були в лісі, там наче все було цивільно, ходили в наряди, якісь чергування і дуже стресових ситуацій не було, але оцей відрив від соціуму він дається взнаки, – розповідає Олександр Бондаренко.

За словами військовослужбовця, не обов’язково бійці мають психологічні проблеми через те, що вони були на “нулі” чи в них стріляли. Здебільшого саме різкий відрив від соціуму є причиною негараздів.

Бійців буквально “виривають” зі звичного для них середовища (від друзів та рідних), вони потрапляють у зону бойових дій, а коли повертаються багато речей просто втрачають свій сенс. Військовослужбовці звикають до життя без родини. Живуть за принципом ” мені, наче і так нормально, я там воюю, гроші тобі висилаю, все добре”. Коли повертаються – не можуть знайти спільну мову з дружиною і дітьми, – говорить Олександр Бондаренко.

Фото tribuna.sumy

Він додає, що повернутися до мирного життя воїнам допомагає неформальне спілкування.

Ми намагаємося організовувати різні заходи для дітей атовців, таким чином залучаємо самих військовослужбовців. Якщо сказати приходь на реабілітацію, то ніхто не прийде. Також як інструмент адаптації бійців використовуємо соціальний театр імпровізації.

Психологи кажуть, що адаптації до реалій мирного життя потребують не лише демобілізовані військовослужбовці. Фахівці працюють і з їхніми сім’ями, зокрема, з дружинами і дітьми.

Коли чоловік повертається додому, він уже зовсім інший, дружина теж змінилась, тому ми допомагаємо їм знайти спільну мову заново, не розлучатись, а сприйняти по-новому один одного. Психолог тут відіграє роль “рефері”, який підказує, як врегулювати конфлікт в сім’ї, що часто починається зі взаємних звинувачень, – розповідає Оксана Клочко-Макаренко, психолог Сумського обласного клінічного госпіталю ветеранів війни.

Часто родина, яка не підготувалася до зустрічі екс-бійця, може поглибити його конфлікт з “цивілкою”, тому психологи працюють і з тими, хто чекає на повернення військовослужбовців.

Тоді, як чоловік пішов на службу, жінка почала виконувати частину його роботи, коли він повертається дружині складно знову делегувати йому якісь повноваження, типу “Я обходилася якось без тебе і зараз зможу вирішити цю проблему сама”. Часто діти ігнорують або взагалі не сприймають батьків. Особливо, якщо вони були зовсім маленькі, коли тато вирушив у АТО, а зараз підросли і кажуть : “Хто ти такий, щоб мене навчати?”. Ми діємо на випередження. Аби не виникало таких ситуацій розповідаємо, як може поводити себе колишній боєць, що це нормально і як має реагувати на поведінку демобілізованого військовика родина, – говорить Оксана Клочко-Макаренко.

У Сумському обласному клінічному госпіталі ветеранів війни психологічна служба працює з 2015 року.

Звісно, аби працювати із учасниками бойових дій, ми проходили спеціальне навчання – це семінари, тренінги. Ми маємо сертифікати, які свідчать про те, що у нас є навички роботи з учасниками бойових дій, не лише атовцями, а й учасниками інших зброєних конфліктів, – зазначає психолог Галина Дмитренко, психолог Сумського обласного клінічного госпіталю ветеранів війни.

Як зауважує начальник обласного госпіталю ветеранів війни Інесса Савенко, нині немає загальнодержавної концепції психологічної реабілітації учасників бойових дій, що значно ускладнює надання цих послуг.

Ми користуємося своїми напрацюванням, обмінюємося досвідом із колегами, але це не єдина система, яку б могли застосовувати наші фахівці. До того ж, слід готувати таких спеціалістів, як медичні психологи, – додає начальник Сумського обласного клінічного госпіталю ветеранів війни.

Наразі на Сумщині більше 10 тисяч учасників АТО. У минулому році близько 1 000 воїнів пролікувалися у обласному госпіталі ветеранів війни, цьогоріч – вже 600. Усі військовослужбовці отримали як медичну допомогу, так і психологічну.

Коментувати

10 грудня 2018