Андрій Букін
45 записи

Передумови медичної кризи області

0

Спробуємо розібратися в питанні медицини в Сумській області. Лонг рід частина перша.

Передумови медичної кризи області

Медичну галузь, яка функціонує в Україні, передали нам у спадок від советів. Вона функціонувала до 2018 року, створюючи паралельну тіньову економіку. За підрахунками експертів, кількість «вдячних» коштів, що передавалися громадянами у конвертах за лікування, сягала загальнонаціональному бюджету сфери охорони здоров’я. Якість такої медицини була спірною і все залежало від порядності лікаря.  Ситуація змінилася тоді, коли запрацював закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». У ньому реалізовано механізм “Гроші йдуть за пацієнтом”. Відтак, коли громадянин укладає декларацію з сімейним лікарем, установа отримує від Національної служби здоров’я України кошти у сумі, передбаченій пакетом послуг, згідно якого підписано контракт. Цей підхід вирішив цілу низку проблем, які тягнулися роками. Місце реєстрації, обслуговування в одній лікарні/поліклініці, неможливість змінити лікаря і так далі.

Сьогодні будь-який громадянин має право укласти договір з будь-яким сімейним лікарем у Києві, Харкові чи Сумах, не кажучи про укладання договорів у межах одного міста. Такий підхід зробив медичні послуги доступнішими, а фінансування —  прозорим і зрозумілим. Для того, щоб медичний заклад мав можливість отримати фінансування від НСЗУ, він має відповідати стандартам, а власник цього закладу має забезпечити всім необхідним обладнанням. У переважній більшості медичні заклади є комунальними – міські, районні та обласні, але звісно, що є і приватні. Різниця між комунальними та приватними закладами полягає в тому, що у комунальних закладах власник — відповідна рада, а це значить, що всі комунальні платежі та частково заробітна платня платиться з бюджетних коштів (міських чи обласних). Медичний компонент фінансується державою. Медичний заклад укладає контракт з НСЗУ і за кожний пролікований випадок отримує фіксовану суму коштів.

Так в чому ж проблема? Заклади фінансуються напряму з Держави через НСЗУ, а власники (міські та обласні ради) можуть керувати цим процесом. Чому ж не вистачає коштів? Чому у медичних закладах області накопичуються багатомільйонні борги та затримуються заробітна плата на декілька місяців?

Відповідь на всі ці питання лежать у площині менеджменту конкретно взятого медичного закладу. Коли почалася реформа, з’явилося два типи керівників медичних закладів. Одні кинулися вивчати медичну реформу і оптимізувати штат, щоб заклад вижив. Інші ж до останнього сподівалися, що реформа не відбудеться і нічого не робили. Відтак, коли прийняли ЗУ «Про медичні гарантії» реформа запрацювала, а ті, хто не реформував заклад почали втрачати кошти. Але парадокс полягає в тому, що якщо б це були приватні структури – вони б збанкротували та закрилися, але комунальні заклади – це інша справа. Обласна чи міська ради є власниками цих закладі і вони вимушені постійно додавати кошти, яких не вистачає закладу, щоб покрити їх видатки. Тобто ті, хто зробив все правильно, оптимізував заклади та зробив надзусилля, щоб увійти в реформу  – сьогодні не отримують додаткового фінансування з бюджету. Натомість, ті хто нічого не робив і поступово вбивав свій медичний заклад – сьогодні найдотаційніші підприємства. Подібних закладів в області – трішки менше десяти, які постійно потребують фінансової підтримки. Роздуті штати, що не впливає на процес лікування, величезні площі, що потребують ремонту та обслуговування. Це і є неефективне використання бюджетних коштів, що обраховуються мільйонами.

Наступна причина – це дублювання послуг. Законом не передбачено жодних льготників. Тобто для держави пересічний громадянин, чорнобилець чи учасник бойових дій – всі рівні. Медичні заклади які опікуються конкретною цільовою групою – подаються на загальний терапевтичний пакет послуг. Виходить така ситуація, що в місті Суми окрім 5 міських лікарень, де у кожній є терапевтичний пакет послуг є ще й медичні заклади для учасників бойових дій, «чорнобильців» та ще й в додаток обласна лікарня. Всі ці заклади борються за приблизно одну цільову аудиторію, надаючи свої послуги. Але кожен з цих медичних закладів складається не тільки з медичного персоналу, а ще й з адміністративної частини. Головного лікаря, заступника, бухгалтера, менеджера, завгоспа  і т.д. По деяким лікарням адміністративна частина сягає більше 50% загального бюджету(!) Виникає питання, а за який кошт ви лікуєте пацієнтів?

Обласні заклади потребують реформування. Холодного розрахунку, без зайвих маніпуляцій. З обласним дефіцитним бюджетом – це питання життя і смерті пацієнтів.

Далі буде…

Коментувати
28 червня 2022
27 червня 2022
26 червня 2022
22 червня 2022
21 червня 2022
20 червня 2022
18 червня 2022
17 червня 2022
16 червня 2022