Яна Дирявська
10 записи

Право на гідну смерть (ВІДЕО)

0

Чому людина, яка має право померти з гідністю, повинна принижуватися і страждати? Чому “почекайте на знеболення до понеділка” – це не виняток, який карається, а скоріше правило, яке в принципі не тягне за собою відповідальності? Чому проблему ми починаємо сприймати лише тоді, коли відчуємо її на собі?

В Україні вже півроку триває інформаційна кампанія #ЗнімайРожевіОкуляри, яка мала на меті знайти відповіді на ці запитання та дати змінам старт.

Кінцевою точкою кампанії стала її презентація у Полтаві.

Сьогодні я маю бажання підбити підсумки кампанії у Сумах, Кропивницькому і Полтаві.

Присутні на презентаціях лікарі ділилися на два типи: заздалегідь налаштовані проти всього, про що будуть говорити під час заходу, і ті, які об’єктивно сприймають інформацію, зважують її і спокійно на неї реагують.

Як приклад, початок реєстрації на презентацію у Полтаві. На столі для реєстрації – пацієнтські історії та прес-реліз. Підзаголовок однієї із полтавських історій – “У лікаря то відпустка, то обід”. До зали однією з перших заходить жінка, яка ще, певно, біля дверей бачить цей рядок, і одразу ж починає обурюватись:

– Ну да, канєшно, лікар же не людина, він не має право обідати і йти у відпустку… – а далі додає “характеристику” тим, хто ці історії писав.

На всі наші пояснення вона, звісно, реагувати не збирається. Від першої до останньої хвилини дивиться на всіх спікерів з-під лобу, насміхається і час від часу щось бубонить собі під ніс.

Не сприймайте її як окрему особистість. Це – тип особистостей, які кількісно переважали на кожній із презентацій #ЗнімайРожевіОкуляри. Цей тип не чує жодних аргументів, але напротивагу має тонну контраргументів, фундамент яких –  щось типу “ну, це лише поодинокі випадки, це не система, от у нас проблем із випискою рецептів на знеболення немає”.

Але є й інший тип лікарів.

Один із спікерів у Полтаві, знайшовши важіль впливу на обурених присутніх, просить підняти руки всіх сімейних лікарів. Їх близько 20.

Далі він питає:

Хто з вас виписував таблетований морфін пацієнтові шість разів на день?

У відповідь руки піднімають лише дві людини. Протягом презентації, вони жодного разу не починають суперечки. Жод-но-го.

Щодо проблеми, то вона-таки, без сумніву, є, не дивлячись на всі заперечення. На кожній із трьох презентацій були присутні люди, яким особисто довелося стикнутися із проблемою доступу до знеболення для їх близьких. І їх свідчення, чесно, жахають. Байдужість деяких лікарів, страшний біль, з яким помирали близькі цих людей, відсутність можливості хоча б чимось допомогти і зробити останні дні рідних щонайменш безболісними – все це лише крапля у морі у порівнянні з тим, що цим людям довелося пережити.

На презентації #ЗнімайРожевіОкуляри у вищезгаданих містах присутніми були щонайменш 150 людей, серед яких більшість – лікарі.

Експерти розповіли Трибуні, чому паліативна допомога – це та галузь охорони здоров’я, яку ігнорувати не можна, і які проблеми нам ще варто здолати, аби налогодити механізм надання такої допомоги людям з хворобою, яка загрожує життю:

Хочеться сподіватися, що інформація була донесена, а проблема – почута. І якщо зараз її сприймають з-під лобу, то завтра, у випадку вибору між “страхуванням” власної безпеки при призначенні опіоїдних препаратів / відкладанням лікування болю “до понеділка” / використанням власновигаданих протоколів лікування болю чи знеболенням, розумний лікар віддасть перевагу останньому.

Коментувати
27 червня 2022
26 червня 2022
22 червня 2022
21 червня 2022
20 червня 2022
18 червня 2022
17 червня 2022
16 червня 2022
15 червня 2022