Яна Дирявська
10 записи

Соціальний працівник особливого режиму

0

Чи є у людини, яка відбуває покарання, шанс бути корисною для інших, ефективно працювати та ресоціалізуватися? Унікальний для України досвід громадської організації “Клуб “Шанс” працевлаштування засудженого на посаду соціального працівника доводить, що такий шанс є.

Наявна законодавча база та практика роботи із засудженими дозволяє фахівцям громадських організацій проводити систематичну роботу в установах пенітенціарної системи. Громадська організація “Клуб “Шанс” із 2012 року впроваджує у Роменській виправній колонії максимального рівня безпеки (№56) програми профілактики інфікування ВІЛ, з використанням стратегії “рівний — рівному” та підготовки волонтерів з числа засуджених.

Один з волонтерів, який пройшов відповідну підготовку та отримав усі необхідні знання та навички для надання якісних послуг засудженим, вже з травня цього року працює на посаді соціального працівника пенітенціарного напрямку роботи “Клубу “Шанс”. Основні завдання його роботи полягають у формуванні мотивації засуджених до проходження тестування на ВІЛ, поширення серед них достовірної інформації про шляхи передачі ВІЛ та засоби профілактики, а також надання послуг із догляду та підтримки ВІЛ-позитивним засудженим, яких, до речі, у виправній установі на сьогодні більше 40.

Практика офіційного працевлаштування громадською організацією волонтера із числа засуджених — перша в Україні. Тому ми поцікавилися думкою фахівців щодо створення такого прецеденту, аби з’ясувати, наскільки це важливо для засуджених, адміністрацій виправних установ, громадських організацій та суспільства в цілому.

Начальник Північно-Східного Міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції Олександр Крикушенко неодноразово наголошував на тому, що важливо створювати всі можливі умови для виправлення та ресоціалізації засуджених, забезпечення їх корисної трудової зайнятості як в період відбування покарань, так і після їх звільнення. Тому адміністративні установи зверталися до різних громадських організацій щодо можливості пошуку роботи для засуджених, і громадська організація “Клуб “Шанс” першою підтримала цю ініціативу.

Поширеність ВІЛ-інфекції серед засуджених зазвичай набагато вища, ніж серед загального населення в цілому. Часто ця ситуація супроводжується та погіршується високим рівнем захворювання іншими інфекційними хворобами (вірусні гепатити та туберкульоз).

Здебільшого, медико-соціальні програми на кшталт тих, що впроваджує у Роменській виправній колонії громадська організація “Клуб “Шанс”, ресурсно підтримуються Всеукраїнською Мережею людей, що живуть з ВІЛ. За словами провідного фахівця з впровадження програм в пенітенціарній системі Мережі Олександра Гатиятулліна, — це перехід на новий рівень договірних відносин, важливий крок в аспекті соціалізації засуджених і профілактиці поширення ВІЛ та інших суспільно небезпечних захворювань у їх середовищі.

— Єдине, що має відокремлювати людину на волі від людини, що перебуває у місці позбавлення волі — це паркан, який обмежує можливість пересування. Медичні послуги, трудові відносини, освіта мають бути однакові і для засуджених, і для людей на волі, — каже Олександр.

Впровадження такої практики дозволяє одночасно вирішити ряд проблем.

По-перше, з’ясовується питання конфіденційності, довіри і відкритості між соціальним робітником, який відбуває покарання, та іншими засудженими під час консультацій стосовно ризикованої поведінки, яка може сприяти інфікуванню ВІЛ.

По-друге, до цього часу відвідування пенітенціарної установи соціальними працівниками кожного дня було фізично неможливим. Відтепер соціальний робітник знаходиться у колонії весь час. Засуджені мають можливість звернутися до нього будь-коли.

По-третє, громадська організація заощаджує ресурси на проїзд соціального працівника до колонії та назад. За зекономлені кошти Клуб “Шанс” отримав можливість закупити більше продуктових наборів для ВІЛ-інфікованих, які дозволяють хоча б мінімально покращити їх тюремний раціон.

Начальник управління пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції Ірина Яковець розповіла про основні переваги такого працевлаштування безпосередньо для особи, яка відбуває покарання:

— Громадська організація фактично дає засудженому можливість заробити кошти, використовуючи час знаходження в неволі, і зібрати певну суму для успішної соціальної адаптації після звільнення. Людина працює в колонії, займається справою, яка їй цікава, забезпечує собі страховий стаж, може сплачувати позов, бо працює офіційно, і після звільнення матиме певні професійні навички. Таким чином, відбуваючи покарання, засуджений уже починає готуватися до звільнення.  На момент виходу на волю у нього буде певна сума зароблених коштів і налагоджений тісний зв’язок із громадською організацією. Більше того, він може працювати за принципом “рівний-рівному” і впливати на інших засуджених. Подібні ініціативи слід не лише підтримувати, а й поширювати.

Доволі часто доводилося чути тезу про те, що засуджені — це частина суспільства та їм у нього повертатися. Але засуджені мало відчували це на собі особисто, якщо бути відвертими. Рівень стигми та упередженості по відношенню до людей, які відбувають покарання та звільнених із міст позбавлення волі у суспільстві дуже високий на сьогодні. Але практика працевлаштування засуджених у громадських організаціях ще на етапі відбування покарання дозволяє людям у неволі відчути себе повноцінною частиною трудового колективу, важливим членом команди, яка робить дуже корисну справу. Саме такі позитивні почуття, а не приниження чи страх, сприяють поверненню у суспільство саме людей, а не асоціальних особистостей, які озлоблені на все людство.

Коментувати
27 червня 2022
26 червня 2022
22 червня 2022
21 червня 2022
20 червня 2022
18 червня 2022
17 червня 2022
16 червня 2022
15 червня 2022