Андрій Букін
14 записи

Ситуація з епідемією, влада і фронт. Частина 2

0

Влада на фоні запроваджених карантинних заходів, продовжує йти шляхом капітуляції та злиття української державності. Події на сході: щодня обстріли, кожен другий день тяжко поранені, кожен третій день закінчується з загиблими. Вчора так само один з українських військових здобув вічне життя у бої. На фоні епідемії та подій в столиці, військові справи відійшли навіть не на другий план. Державні мужі майже не згадують про ситуацію на фронті та про наші втрати. А там війна не припинялася, вона йде так само, як і рік, і як чотири роки тому.

Ця ситуація вкотре підтверджує те, що військові й події на фронті не в пріоритеті для нинішнього керівництва держави. Там відбуваються важливіші для них самих процеси. Торгівля посадами, залякування непокорних депутатів, введенням тимчасового «авторитарного режиму». Фронт – це те, що ми маємо пам’ятати і при можливості допомагати щоденно, щоб він не розгорнувся під нашими вікнами.

Ситуація з епідемією, влада і медицина. Частина 2

Не дивлячись на епідемію, реванш котиться країною. Агенти московії системно працюють над демонтажем української держави. Не дивлячись на відсутність доказів Андрій Антоненко (Riffmaster) та Юлія Кузьменко, досі сидять у в’язниці, на хвилиночку вже четвертий місяць. Вчора було порушено справу на колишнього депутата Тетяну Чорновол, одночасно по 8-ми статтям, одна з яких – вбивство. Тобто не зважаючи на те, що вся країна сидить по хатам, агенти московії продовжують системно руйнувати надбання Майдану, переслідують активних учасників, ігнорують знакові дати, нівелюють її здобутками. Все йде до того, що до осені, на державному рівні Майдан визнають, як державний переворот, з усіма юридичними наслідками такого рішення. Це одна зі стратегій п’ятої колони в Україні.

На моє глибоке переконання президент втратив важилі впливу, як на ситуацію загалом, так і на своє оточення. Події та голосування в Верховній раді тільки підкреслюють вплив олігархів, а не керівництво президентом цієї країни. І питання тут полягає тільки в тому, чи усвідомлює він це, чи йому зробили настільки комфортне оточення, що король думає, що він керує царством.

Ситуація по областях взагалі схожа на поглиблену стадію перетворення в федерацію, чого б дуже не хотілося. Але ми маємо називати речі своїми іменами. Враховуючи ту небезпеку, яка несе в собі пандемія коронавірусу, кожен на містах організовує свій порятунок. Яскравим прикладом був міський голова Філатов, який відкритим текстом все розповів в соціальній мережі про центральну владу, десь те саме відбулося і в Харкові, але тільки з наслідками для Кернеса. У тій чи іншій мірі, але процес самосійних рішень вже запущений. І це несе в собі ряд незрозумілих для пересічного громадянина питань. За якими законами нині живе держава? За якими правилами функціонують міста обласного значення? Санкції накладаються нелогічно, вибірково, з кожного другого вікна торгують кавою, чаєм, натомість штрафують за відсутність паспорту велосипедиста, чи ганяють хлопця в трусах цілим відділенням патрульної поліції в місті Києві. Ніхто на сьогодні не може визначити, за якими законами і правилами функціонує це суспільство.

У загальному ефірі почали частіше говорити про війну понять, або війну за право називати речі своїми іменами. Це надзвичайно важливо для країн. Називатися Руссю – це наше історичне право, плекати та вшановувати свої героїв, визначати, які свята відзначати. Все це раніше говорили націоналісти, сьогодні ці теми все частіше починають підіймати у широких колах, і звучать вони далеко не з вуст націоналістів. Це дуже тішить, бо в цьому майбутнє цієї держави. Під час політичної, економічної, галузевої кризи – ми отримуємо шанс збудувати нову державу, бо стара соціалістична країна розсипається на очах. Силовики, які не бачать далі своїх аеродромних кашкетів, депутати-одноденки, президенти-блазні – всі вони неспроможні побудувати нову державу. Це під силу тільки активній частині суспільства, мислячому бізнесу, філософам, правникам, громадським діячам.

Так само, як у попередніх сторіччях пандемії та всесвітні кризи, давали новий поштовх для розвитку, так і нині, я сподіваюся, що після епідемії, ми отримаємо новий потужний поштовх на побудову нової країни.

Коментувати
30 квітня 2020
29 квітня 2020
28 квітня 2020
27 квітня 2020
24 квітня 2020
23 квітня 2020