Хоруженко Олександр
1 записи

У Сумах нам всім давно потрібен діалог

0

Оскільки на українському ринку мудрості й репутації дуже високий ступінь волатильності [volatility], роль місцевих медіа в цей час може значно підсилюватися.

Без прив’язки до звичних західних стандартів у журналістиці — відокремлення фактів від коментарів, надання альтернативних думок тощо.

Сьогодні і з фактами, і з фейками, і з коментарями не все так просто.

Адже факти в новинах – це traffic. Цінність голих фактів, як і голих коментарів після них, дуже обмежена.

Хоча останні роки навколо цього будувалася ціла філософія української “медіаспільноти” – це було зрозуміло і засадниче.

Часто бачу як місцеві сумські телеканали працюють у новинах із “фактами”, як юзери працюють із потоком інформації в соцмережах. Особливо молоді люди, які називають себе журналістами. Дуже часто абсолютно серйозно обговорюють навіть похідні від псевдофактів і псевдофейків — про обговорення обговорень фейків. Цінності в цьому мало.

З іншого боку, є кілька інтернет-проектів у Сумах, де з’являються серйозні тексти, формується “контент” – фахова інтерпретація фактів, журналістика пояснень, що дозволяє робити складні теми більш доступними, подаючи необхідний контекст у зручній і швидкій для сприйняття формі.

Без театральних дійств і політичних розборок.

Є нові інтернет-майдинчики – http://spec-kor.com.ua, https://tribuna.sumy.ua, де глядачів ніби запрошують самих стати віртуальними співучасниками дискусії. І це стає серйозним продуктом. Це складно, потребує критичного розгляду активних мислячих експертів і створених ними середовищ.

Така цікава ситуація: коли мислячі люди спочатку самі формують попит на critical thinking від кожного громадянина, кожного обивателя, кожного юзера. А потім через локальні медіа — самі ж задовольняють цей попит пропозиціями через створений аналітичний медіапродукт.

Нам у Сумах всім вже давно потрібен діалог.

Місцеві медіа є ближчими до своєї аудиторії й можуть ефективніше вивести людей зі стану психологічної ломки постреволюційного морального стану. Коли нові суспільні відносини на базі нового громадського договору так ніхто і не почав встановлювати.

Потроху ми виповзаємо зі стану дезорієнтації, разом прощаємося з ілюзіями, знаходимо спільні точки світобачення.

У нас же сильно розвинута традиційна хвороба — недовіра одне до одного.

Вечірні регіональні новини показують одну картинку — волонтери, добровольці, чиновники, реформатори й інші прекрасні групи громадян України так і не знайшли цілющої пігулки для швидкого вирішення фундаментальних історичних і сучасних викликів.

Тому вилазить ще одна історична болячка – тяжіння до отаманщини.

А отаманщина – це регіональна політика.

Місцеві медіа повинні стати ініціаторами таких смислових діалогів. Із Києва цього не організуєш.

Коментувати

16 жовтня 2017
14 жовтня 2017
13 жовтня 2017
12 жовтня 2017