Опарій Яна
10 записи

Як змінився Львів за п’ять років

0

Жив-був Львів і всі хотіли до нього поїхати. Тоді брали й їхали. По каву, по шоколад, по вишиванки, по книги, поспівати, потанцювати, послухати, попити пива, pop pop americano. Мабуть, немає українця, який би не був у Львові, або не хотів туди поїхати.

Як змінився Львів за п'ять років

Як змінився Львів за п’ять років

Уперше культурну столицю країни (завжди вважала це образливим для інших міст) я відвідала в 2010 році. Катя сказала:

«А поїхали до Львова на вихідні!» «А поїхали!».

Цнотливе, усміхнене, з ледь помітними кафешками, що ховалися на вузьких вуличках. Іноземної мови майже не чули, принаймні, не звертали уваги. Клумби квітнули яскраво.

Ми мали той вік, коли робиш дурниці й не соромно, навіть добре, але обов’язково розказуєш друзям, аби заздрили тобі крутій, шаленій й безстрашній. Ми бігали босоніж по бруківці головних вулиць, пили вино в старому кінотеатрі й єдині в залі дивилися фільм «Блакитна лагуна», обливали водою з фонтанів людей, знайомилися з гарними хлопцями, фотографувалися й надсилали фотографії колишнім (це ж треба ДОДУМАТИСЯ! пишу й червонію!) Скільки ж це було вам років? – подумки запитуєш ти. А я не скажу. Ну, добре, скажу, тільки в кінці історії. Потерпиш трохи?

Так от. Тоді я привезла більше тисячі фото зі Львова. Та з кожної наступної поїздки їх привозила менше й менше.

Загалом була у Львові близько 20 разів. Їздила по роботі, на виступи, на свята до друзів, на вихідні відпочити, читати поезію, слухати поезію, просто проїздом. Бачила його холодним і теплим, веселим і сумним, самотнім і галасливим, раннім і нічним.

А якось Львів шокував! Поверталася з Польщі й на вокзалі на галявині побачила табір циган, які спали на землі, закутані в ковдри. Діти обіймали батьків і ніхто не хотів прокидатися, хоч на вулиці життя бурлило й голосно.

Таки змінилася культурна столиця, подумала я.

Як змінився Львів за п'ять років

Як змінився Львів за п’ять років

Зміни з кожною поїздкою мені, як туристці, ставали відчутніші. Улітку минулого року йшла від Оперного театру, наче по Кракову (про нього розповідала якось в “Краків молодіжний і “Зубровка”), чути на вулицях польську, схожа архітектура, а в ресторанах майже скрізь друге меню польською.

Львівська кав'ярня з польською кухнею. Фото автора

Львівська кав’ярня з польською кухнею. Фото автора

Тиждень тому вкотре зустрілася зі Львовом і цього разу переконалася, що за останні п’ять років Львів таки дуже змінився!

Пані та панове, про культурну столицю п’ять років тому й сьогодні розмовляємо з львів’янами…

Почнемо з літератури. У затишній книгарні в центрі Львова спілкуємося з Русланою Коропецькою. Дівчина живе у Львові 8 років. Навчалася в Українській академії друкарства, нині працює в книгарні “Книжковий Лев”.

Руслана Коропецька – вумна жінка в “Книжковому Леві”. Фото з фб

Руслана Коропецька – вумна жінка в “Книжковому Леві”. Фото з фб

Останнім часом з’явилося більше книжок, відповідно люди почали більше читати. Перекладами цікавляться більше, ніж українськими авторами. Переважно бестселерами, вже апробованими закордоном. Наприклад, багато шуму наробила «Сповідь служниці» Маргарет Етвуд, тому що вийшла екранізація.

Порівняно з тим, що було п’ять років тому, нині більше популяризують читання. Літшколи, курси з літературної грамотності, у книгарнях багато презентацій цікавих проводиться. Відкривають книгарні, у центрі їх дуже багато, а у спальних районах – майже немає.

От 16 червня 2017 року відкрилася книгарня «Книжковий Лев» й людям цікаво до нас приходити. У нас хороша підбірка книжок, яких немає більше ніде у Львові. Якщо йти за унікальними книжками, то треба йти сюди. Можемо дати поради стосовно літератури. У нас двоє людей мають редакторський фах, усі є активними читачами, в середньому кожна з нас читає близько 10 книжок на місяць. А ще в нас проводяться цікаві події, лекції, обговорення. Це такий собі арт-простір, а не звичайний магазин.

Іноземці купують книги?

Дуже багато поляків, пару разів приходили японці, китайці, французи часто заходять. Іноземців цікавлять книжки про Львів, про Україну, якісь подарункові видання. “Художку”, “нон-фікшн” вони не купляють, бо вона в них є в оригіналі.

А діти?

Діти умовно діляться на дві категорії – які читають, і яких батьки намагаються змусити читати. Якщо дитина почне читати в ранньому віці, то вона й продовжить в дорослому. Діти люблять інтерактивні книги, тоді руки самі тягнуться до тих книжок.

Російськомовну літературу львів’яни купують?

Інколи роблять зауваження стосовно того, що в нас є російськомовна література, а от з російськомовних сімей покупці надають перевагу російськомовним перекладам. Є такі хороші книжки, які українською ще не перекладені, але є російською. Наприклад, якщо “художку” багато перекладають, то “нон-фікшн” менше. І актуальних книжок – з сучасної економіки чи маркетингу російською більше. Цікавляться бізнес-літературою. Популярні напрямки – це стартапи, нестандартні способи заробітку, як оптимізувати бізнес, як просувати інтернет-бізнес. П’ять років тому такої тяги до бізнес-літератури не було. Ще років десять тому говорили, що в Україні “нон-фікшн” може зникнути, бо ним ніхто не цікавився. Зараз починають з’являтися книжки, і одночасно зростає зацікавлення до них. А взагалі, Львів недарма є містом літератури, тут шанують книги і справді багато читають.

Сьогодні Львів – одне з найбільш популярних міст України серед туристів. І це відчутно. До “Криївки” годинна черга, у ресторані “Бачевських” немає де сісти, не втовпишся в “Дім з привидами”, і навіть почухати яйця Мазоху, а колись вибір ресторанів і кав’ярень у Львові був невеликий.

Таня Кованда – художниця. Фото з фб

Таня Кованда – художниця. Фото з фб

Таня Кованда працювала в Інституті українських студій з незрячими дітьми. Зараз малює картини. Народилася в Новоярівську, звідки родом і “Дзідзьо”. З часом перебралася до Львова. 

З кожним роком більше кладуть доріг у місті. Було так, що знімали асфальт, діставали бруківку, що була знизу й клали замість асфальту, хоча я цьому не дуже рада, чесно кажучи, бо як їдеш в маршрутці, добре чути ту бруківку. Зараз дивлюся, буквально один район, де дороги не зроблені, всюди майже зроблені. У 60 % міста з’явилися велосипедні доріжки.

Люди їздять на велосипедах?

Так, а пішоходи навчилися не ходити по доріжках для велосипедистів. Завезли нові трамваї. На одному районі, де зовсім їх не було, врешті пустили. Як пустили, у містян було свято. Перший день безкоштовно каталися. Музики грали, у нас взагалі все люблять святкувати. Улітку на кожному кроці музика. Я взагалі вважаю, що це творче місто. Художники, письменники, музиканти. Щонеділі якийсь концерт, а на Великдень – ти будеш в шоці! Приїжджай! Усі у вишиванках, багато писанок, найбільше святкують Великдень.

Туристи у Львові завжди були. Поляків останнім часом багато, вони ж вважають місто своїм, тому, мабуть, і приїжджають (усміхається), тому й закладів з польськомовним персоналом побільшало. Багато кав’ярень з’явилося дрібніших, кожен старається якось себе показати.

Люди почали любити грузинську кухню страшно. Суші давно вже, а от грузинська кухня повсюди. Раніше – якісь дрібніші були й не так видно, а зараз… почали акцентувати. У нас люблять щось нестандартне.

Знайомі їдуть закордон?

З організації дівчата повиходили заміж, так поїхали. Деякі повертаються. Мої батьки зараз у Польщі, але на старість хочуть повернутися. Подруга теж казала на старість приїде.

Люди більш дружніші стали за ці роки, поки війна. З інших міст переїжджають і залишаються. Нова фішка – у Львові розростаються ІТ-компанії.

Ранок у Львові. Фото автора

Ранок у Львові. Фото автора

З Тарасом познайомилися випадково на SEO-конференції у Львові. Не признався, де працює (типовий “айтішник”), але розказав про зміни в IT-сфері. 

У першу чергу я б сказав, що сфера подорослішала. Протягом останніх п’яти років з’явилося дуже багато нових компаній, існуючі стали потужнішими. Кожного року маса людей входила в IT. Змінився трохи і характер роботи – більше масштабних і складніших проектів.

П’ять років тому було легше знайти першу роботу – менші вимоги. Зараз важче, але якщо маєш трохи досвіду, то Senior рівень відривають з руками (усміхається).

Ще один момент, українські спеціалісти подорожчали, бо попит на хороших спеціалістів високий, а їх небагато, тому компанії готові платити. Український ринок вигідний для компаній, усе одно значно дешевше мати команду тут, а не в Європі чи Штатах, дешевше України Індія.

Після конференції йду до копальні кави, беру улюблену в зернах і знову їду зі Львова.

Як змінився Львів за п'ять років

Як змінився Львів за п’ять років

Обіцяла ще на початку відповісти на ваше питання. Так от, у 20 років не соромно бігати босоніж і пити вино в кінотеатрі. Через рік – робити дурниці на людях було вже соромно. Хоча кого я обманюю…

Коментувати

26 квітня 2018
25 квітня 2018